Наші публікації
«Щоб вісниківці не здавали позицій та дожили до моїх літ»
Такі побажання отримали від нашого 90-літнього читача Анатолій Мельник із села Холонів на Горохівщині завжди з нетерпінням чекає свіжого номера «Вісника+К». І, незважаючи на поважний вік, сам щотижня ходить на пошту, щоб забрати газету. – Яке моє життя?
Як у Жмеринській громаді на Вінниччині облаштували укриття з душовими кабінками
Мінімум витрат – максимум комфорту Жмеринський ліцей №1 – найменший ліцей міста за кількістю учнів. Нині тут навчається 500 дітей. Але протирадіаційне укриття в цьому освітньому закладі – одне з найкращих. Його переробили зі старого радянського і адаптували до сучасних умов.
Люди крали сміттєві контейнери, щоб зберігати у них зерно
Як у громаді на Вінниччині привчали людей до порядку У кожному селі навесні всі наводять порядки. Але є чимало таких людей, які своє подвір’я приберуть ідеально, а сміття вивезуть за село чи в ліс. Так розростаються стихійні сміттєзвалища. Кожна громада по-своєму з ними бореться.
Втікала з окупації і рятувала… хлібну закваску
Як жіноча дружба допомогла переселенці з Херсонщини відродити власну справу на Львівщині Катерина Калюжна родом із Каховки Херсонської області. За кілька років до початку війни вирішила здійснити свою давню мрію – відкрити пекарню, де випікають хліб без дріжджів, на заквасці.
Волинський костоправ лікує підорву, коцюбник, весняну хандру
До Івана Сергійчука їдуть хворі навіть з Київщини, Черкащини, Вінниччини Нещодавно у «Вісник+К» звернулася читачка з Рівненщини. Вона хоче на сторінках улюбленої газети щиро подякувати луцькому мануальному терапевту Івану Сергійчуку, який очолює реабілітаційний «Хребет-центр».
З центра Львова переїхали у село
Або як успішний стоматолог та його дружина-піаністка варять сир і конфітюр з ружі Сільські люди мало розуміють тих, хто кидає місто і перебирається в село аргументуючи своє рішення тим, що «тут чистіше повітря та їжа натуральна». Однак, не треба забувати, щоб її мати треба добряче натрудитися.
На Волині виготовляють окопні свічки з… шишок
Вони не мають кіптяви, яскраво горять та пахнуть лісом Часто люди приносять необхідні матеріали волонтерам, які роблять окопні свічки. Склад традиційний: банки з-під консервів, скручений картон і все заливається розтопленим парафіном.
У 83 роки розтирається снігом і купається в ополонці
Вчитель проводить уроки здоров’я для школярів Миколу Табачука з Тернополя називають найстаршим моржем краю. Ніхто й не скаже, що йому вже 83 роки. Незважаючи на поважний вік, він запевняє, що відчуває себе як 18-річний юнак.
Волинянка Наталія Маковецька після загибелі сина збула худобу, викопала город – і пішла воювати
Вони мають один позивний на двох – «Мак». Син і мама Іван та Наталія Маковецькі із села Щедрогір Забродівської громади Ковельського району Волині. Син став на захист країни у перші дні вторгнення і загинув у 24 роки.
Воїн з Волині пообіцяв дружині й синочку, що повернеться живим: пережив 600 днів полону
Воїн пообіцяв дружині й синочку, що повернеться живим – і це давало сили На стіні у кімнаті жовто-блакитний прапор із зображенням чоловіка.
Священник, який 22 роки ходить на протезах, приніс свячену воду воїну без ніг
Приніс свячену воду воїну без ніг Нещодавно Україну облетіло вражаюче фото, на якому священник Іван Теремко та воїн Володимир Бойчук – обидва без ніг. Обоє односельчани – із Глушкова Городенківської громади на Прикарпатті.
На Волині пенсіонерки шиють бурки для воїнів
У місті Ківерці Луцького району група завзятих пенсіонерок вже кілька тижнів шиє тепле взуття для українських захисників. Вони відправили на фронт у бойові підрозділи понад дві сотні пар теплих бурок. Найчастіше таке взуття замовляють снайпери і штурмовики.
Пережила рабство, біду, але стала відомою жінкою у Польщі!
Про колишній біль і сум цієї красивої жінки Уляни Воробець свідчать її зажурені очі. У 22 роки її, вагітну, в одну мить паралізувало. Цілих три місяці лежала у лікарні нерухомо, чекаючи пологів. Її навідували мама, друзі, колеги-журналісти. І кожного разу зрадливо поглядала на скрип дверей.
«Я не знаю, як вас лікувати, ідіть куди хочете»: з таким діагнозом лікарка відправила шеф-редактора «Вісник+К» з лікарні
З таким діагнозом лікарка відправила мене з лікарні Іноді мені здається, що все це було не зі мною, я просто читаю якусь погану книжку або дивлюся страшний кінофільм. На превеликий жаль, не перше й не друге. Усе це довелося пережити, вистраждати, витерпіти жахливі муки.
«Незчувся, як промайнуло 60 літ», - щемлива історія життя журналіста Костянтина Гарбарчука
Настав саме той момент у моєму житті, коли з’явилася потреба зупинитися й озирнутися назад. Ніби стою на високій горі, на вершині, а там внизу, під ногами – дні минулі, і тільки пам’ять береться до роботи.
На Волині мати-героїня працює листоношею
На Волині 107 пересувних поштових відділень. І запорукою їхньої успішної роботи є листоноші. Саме поштарки у будь-яку погоду їдуть до людей, доставляють пресу і пенсії, передплачують газети й журнали. Їх з нетерпінням чекають люди і дякують за роботу.
Прийшла нова поштарка – і газети знову стали приносити до хати
Відколи на Волині з’явилися пересувні відділення «Укрпошти», у редакцію часто телефонують читачі і висловлюють своє обурення: «Раніше нам газету додому поштарка приносила. А тепер за нею треба самому йти. Не встиг добратися у центр села, поки машина стоїть, пресу кидають де попало.
На Волині відновили давнє джерело
Щоразу, коли їдемо від мами до Луцька, заїжджаємо на околицю Локач, щоб набрати смачної водички, яка б’є з джерельця на Підзамчі. Так здавна називають цю місцину, бо, мовляв, колись тут був замок. Може, й джерельце веде свій шлях з тої пори?