Жителю Володимира-Волинського Івану Кузьмовичу Пархомчуку йде 90-й рік. У нього напрочуд світла пам’ять, гострий розум. А міг не раз померти ще давно, якби сам не вилікував себе від туберкульозу і раку. Тепер готує чудодійні ліки від грипу, які випробовував на собі.
Воїн Наполеона став цілителем на Поліссі
Прапрадід матері Івана Кузьмовича Пархомчука був французом. Коли Наполеон відступав з Москви, то невідомо чому (можливо, був поранений) залишився у містечку Ратне. Звісно, мови не знав, назвався Жоржем – це ім’я записали як прізвище. До речі, мама Івана Кузьмовича мала прізвище Жорж. Француза знали на Поліссі як народного цілителя. В урочищі поблизу села Самари, де ростуть дуже рідкісні лікарські рослини, він збирав трави (до речі, й до сьогодні у це місце приїздять травознавці). Помічне зілля з поліського куточка Жорж возив у царський дім Романових. Мати Івана Кузьмовича бачила унікальний документ, яким імператорською величністю було надано право Жоржу на безплатний проїзд по всій Росії.
– Записи з рецептами далекого прапрадіда не лишились, а от його гени передалися мені, – розповідає Іван Кузьмович. – Мене нічого не цікавило, крім медицини.
Не маючи жодної медичної освіти, Іван Кузьмович працював сім років у аптеці. Такий дозвіл йому дали фармацевти-інспектори з Луцька, перед тим проекзаменувавши 17-річного Івана. Річ у тім, що у його рідному селі Олеськ жив священик, брат якого був хірургом у Москві, асистентом у відомого професора Казанського. Той лікар і привозив юному Івану медичні книги, вчення Сєченова, Боткіна, Павлова. «Не маючи зеленого поняття про будову організму, я читав медичні дослідження про вищу нервову діяльність, розумів хвороби», – згадує Іван Кузьмович. Згодом на відмінно закінчив при Володимир-Волинському педучилищі медичну школу. І все життя працював лаборантом Володимир-Волинського шкірвендиспансеру. Отримати вищу медичну освіту завадила війна і скрута: батька вбили, мати перенесла інсульт, а сам повернувся з армії хворим.
Від туберкульозу – ведмедка, від «боткіна» – воші
– Я захворів у армії на туберкульоз. Нам, молоді з усіх західних областей, спеціально влаштували голодомор, щоб тут не створювали бандерівську гвардію, – запевняє Іван Кузьмович. – Три сотні солдатів поміщали в одній землянці на чотириярусних нарах. Можете уявити, що буханочка хліба і котєлок каші були на 18 чоловік. На ґрунті виснаження людських організмів пішли епідемії черевного тифу, дизентерії, туберкульозу. Якщо вдома я у 17 років орав, косив, робив усю сільську роботу, то, коли через півроку потрапив у лікарню, важив 51 кілограм.
Легеневими кровотечами Іван Кузьмович страждав аж до тридцяти років, допоки не медики, а сам себе не вилікував. А зцілився за допомогою комахи ведмедки, яку сушив, перетирав і приймав. Через два роки туберкульоз зник – це підтвердили в обласному тубдиспансері.
У повоєнні роки Іван Кузьмович захворів ангіною Вінсента, рідкісною хворобою, яка небезпечна для серця. У ті часи не було таблеток, тому вирішив експериментувати з мідним купоросом, яким обробляли ушкоджені грибком місця. 0,1%-м розчином (1 г на 1 л води) полоскав горло – і вилікувався.
Іван Кузьмович знає й рецепт від хвороби Боткіна. Запевняє: її зцілює звичайнісінька… воша. Нею вилікував молоду хвору сусідку, яка мала вже не жовте, а зелене обличчя. Вошу запихав у м’якуш хліба і давав їсти. Через два тижні жінка одужала і прожила 96 років!
Рослина від онко приснилася
Коли Іван Кузьмович пішов на пенсію, захворів на рак шкіри – меланому. Помітив, що тріснута папілома стала сочитися. Лікарі негайно прооперували і натякнули, що зробили все можливе. Але чоловік не хотів здаватися.
– До речі, після наркозу я став бачити віщі сни. Й одного разу з Божою допомогою мені приснилася у кольорі рослина від раку. Навесні я пішов її шукати, не знаючи навіть назви. І таки через місяць знайшов по зовнішньому вигляду. Але вона не така красива, як у сні. В літературі знайшов багато про неї інформації: дійсно є протипухлинна. Оскільки працював у аптеці, знав дози, тому підбирав і свою, починаючи від найменшої. Випробовував на собі, як на кролику. Щоб чорні родимки на тілі усмирилися, ліки потрібно приймати декілька, а то й до десятка років.
Сам виготовив ліки проти грипу
Коли кілька років тому нам загрожувала пандемія свинячого грипу, Іван Кузьмович неабияк розхвилювався. Адже має шість внуків, родину, не дай Боже, хтось захворіє, тому, як медик, не мав морального права сидіти склавши руки. «Хоча я в медицині маленька людина», – каже. Сам розробив власні ліки, ефективні від грипу. А підібрати компонент допоміг історичний роман про… єгипетських фараонів, який читав дуже давно. І через багато років Іван Кузьмович пригадав латинську назву помічної при вірусах речовини, яка описувалася в книжці.
– Назвав ліки «Віруцид», тобто з латинської «вбиваю вірус», – пояснює. – Випробовував їх, звісно, на собі. Це ефективна річ при грипі, від загноєнь, ангіни, кашлю, при респіраторних захворюваннях. «Віруцидом» можна полоскати горло, закапувати у ніс.
Секретів, на основі яких рослин створює свої ліки, Іван Кузьмович не розкриває нікому, тому що трави отруйні. Ділиться лише з дочкою. Наступником своєї справи готував сина, який цікавився нетрадиційною медициною, але він раптово помер. Тому тепер саме дочка під його наглядом готує ліки.
– У чому ж секрет вашої світлої пам’яті та гострого розуму? – цікавимося в Івана Кузьмича. Адже, як він зізнався, у молодості тричі прочитав поему «Енеїда» Котляревського і до сьогодні знає напам’ять половину цього твору.
– Я не вживаю жирних продуктів, те, завдяки чому утворюється холестерин, який забиває судини. А це тваринна їжа, масло, жовток і сало. Воно шкідливе у старшому віці. А молодим корисно з’їсти 50 грамів у день.
Олена ПАВЛЮК, Волинська область
Фото Наталії КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!