У церкві душа особливо відчуває зв’язок з Господом. У цьому переконана Марія Білітюк із села Дубечне Старовижівського району на Волині, яка є дячихою місцевого храму. Жінка молода (їй усього 38 років), та скільки себе пам’ятає, щонеділі йшла на службу Божу, аби помолитися за себе, своїх близьких, попросити у Всевишнього прощення та милості.
Після пологів Руслані говорили, що її син не житиме – сьогодні йому 11 років. Жінці казали, що він ніколи не візьме до рук ложки – сьогодні хлопець може на перекладині підтягнутися 30 разів.
Маленькому Микиті нині 5 рочків. Золотоволосий радісний хлопчик. Він безтурботно обіймається з мамою, міцно тримає її за руку дорогою до садочка і навіть не здогадується, що такої доброї матусі міг би вже ніколи не мати. Якщо б не біда. У кожного з них своя, але і багато в чому схожа.
21 вересня луцькі поліцейські піднялись на гору Пікуй, що на Львівщині, висотою понад 1400 м. Ще вони підняли туди чоловіка на інвалідному візку – батька однієї з інспекторок.
Три доби Петро Іванович провів у лікарні, де у важкому стані лежала його дружина. Не їв, не спав, прислухаючись до ледве чутного дихання жінки...
Ще тиждень тому його Клава була здоровою, готувалася до Великодня. Прибирала в хаті, радилася з ним, складаючи святкове меню.
21 вересня, в день Різдва Пресвятої Богородиці, в одному з прифронтових населених пунктів Луганщини, - неподалік лінії фронту, де завдання за призначенням в складі Операції Об’єднаних Сил виконує 14 окрема механізована бригада, урочисто відкрили та освятили каплицю на честь Пресвятої Богородиці.
Федора Глущука з села Гута Ратнівського району оперували протягом 6-ти годин. Серце пацієнта примусово зупиняли на 1,5 години, щоб перезапустити його знову.
«Хрестоносцям» будь-що потрібна була перемога, тож план на матч полягав в агресивному початку та захопленні контролю над грою. Однак бажання розбіглися з можливостями луцьких футболістів, а у критичний момент на лаві запасних не знайшлося реального підсилення ги.