Хотіли подарувати пісню для Повалій, а вона послала
Культура

Хотіли подарувати пісню для Повалій, а вона послала

30 жовтня 2014, 11:10
2
0
Сподобалось?
0

«Заметіль вишнева, наче у раю. Знає тільки серце, як тебе люблю. Лиш для нас з тобою сонце золоте, і кохання наше вишнями цвіте...» Надзвичайно ліричну українську поезію творить російськомовна поетеса Наталія Коломієць з міста Гола Пристань на Херсонщині. Їй замовляють тексти вітчизняні виконавці, багато пісень співає Надія Шестак, немало їх виконувала знаменита Раїса Кириченко.
«Мої тексти часто крадуть відомі люди»
Про Наталію Коломієць мені розповіло подружжя з Луцька, яке випадково познайомилося з поетесою. Їх вразило те, що жінка змалку чула лише російську і писала вірші цією мовою, а з настанням Незалежності їй захотілося творити українською. І яка лірична поезія виходить з-під її пера!
- Чому раптом виникло таке бажання? - пояснює мені у телефонній розмові Наталія Коломієць, яка спілкується зі мною чистою українською. - Українська мова на Херсонщині і зараз мертва, щоправда, з чоловіком говоримо тільки нею, з дітьми - російською. Тому після закінчення Київського топографічного технікуму аж через десять років я поступила на українську філологію - це був переломний 91-й рік.
Вірші ще школяркою Наталія друкувала у відомих столичних газетах та журналах, на сьогодні видала шість поетичних збірок. (До речі, у позаминулому номері в матеріалі «...І заплакало все село» ми цитували її вірш «Я повернуся, мамо»). А пісенні тексти почала писати, коли, маючи всього 34 роки, після невдалої операції на мозку стала на три роки нерухомою. Тепер цій гарній усміхненій жінці важко ходити, відмовляють рука і нога.
- Я не знала, як пробитися зі своїми пісенними текстами, - розповідає Наталія. - Подружка Іра, моя душа, мене доглядала після операції. Вона і віддала тексти голові спілки композиторів України Олександрові Злотнику. Мій вірш «Зачекайте, роки» він поклав на музику. Пісню співає (щоправда, я не чула) син Назарія Яремчука Дмитро, який начебто його похресник. Відтоді я почала працювати з артистами. Хтось бере мої тексти - дякує, а хтось бере - і підписує своїм іменем, крадуть навіть відомі люди. Нехай пісні співаються. Я вважаю, що талант повинен роздаватися, але авторство не можна присвоювати, бо це величезний труд - у трьох куплетах треба розкрити образ чи тему. У мене є, так би мовити, недолік - не вимагаю гроші за тексти, а цим часто користуються.
Пісні Наталії Коломієць співають Павло Дворський, Микола Свидюк, Леонід Сандуленко та інші. Колись у виконанні Ярослава Борути звучала популярна «Заметіль вишнева», тепер же поетеса допомагає йому в організації пісенного фестивалю. А київський композитор Леонід Нечипорук, з яким разом написали 12 пісень, рекомендує поетесу творчим людям. Також захоплюється порядністю Надії Крутової-Шестак. А познайомилася зі співачкою після її концерту у Херсоні, де за кулісами запропонувала свою творчість. Відтоді Надія Крутова-Шестак співає «Київську осінь», «На крилах весни», «Зустріч у Києві», «Княгиню Ольгу» та інші, які поклав на музику Андрій Остапенко, на жаль, уже покійний. Коли у Києві проходило «Євробачення», ця артистка на багатьох майданчиках виконувала «Київську гостину» пані Наталії, де є пророчі слова: «Хай почують Карпати і Крим». Нещодавно Наталія Коломієць вперше послухала ліричні пісні дуету «Душа Волині». Зізнається, що зачарувалася ними і хотіла б, аби заспівали і її пісні.
Поезію про «Небесну сотню» замовила... Москва
- Чи даруєте свої тексти, скажімо, улюбленим виконавцям?
- Так, наприклад, грошей не брала від покійної Раїси Кириченко, яка прославила мої «Долю козака», «Стежину до мами», «На Покрову». Ця знаменита співачка віддячувала інакше - запрошувала на концерти, допомагала записувати радіо-, телепередачі. Ще був у мене один випадок... - пані Наталії прикро згадувати. - У 2003 році з композиторкою Маріанною Івченко ми написали дуже красиву російськомовну пісню і хотіли, щоб її співала Повалій. Мені ходити тяжко, тому на концерт у Херсон поїхала Маріанна. Купила фото Таїсії для автографа, пішла до неї у гримерку. Охорона не пускала. На щастя, нашу красуню Маріанночку побачив Ліхута. Відчинив двері і гукнув: «Таечка, к тебе люди, песню хотят подарить». А звідти: «Да пошли ты их!» Відтоді мені її слухати неприємно... Також я ніколи б не писала для Світлани Білоножко. Достукалася я до Віталія Білоножка, він подивився мої тексти, але сказав, що рішення приймає дружина, і дав її номер. Дзвоню їй, а вона російською грубо відмовила. На сцені - щирі українці, а за кадром розмовляють російською. Для мене ворог той, хто не любить Україну.
Що цікаво, патріотичну пісню затребували... навіть росіяни. Після перемоги Майдану зателефонував з Москви екс-чоловік акторки Наталії Варлей, уродженець Миколаївщини Микола Шершень. Раніше Наталія на його замовлення писала тексти для дитячого колективу «Непоседы». І раптом 22 лютого, на велике здивування, попросив пісню про «Небесну сотню». «Патриоты и в Москве есть», - пояснив. Було не важко написати, адже всією душею підтримувала Майдан, її діти там були постійно. За три дні текст був готовий, але на дзвінки Наталії відтоді навіть не відповідає. Поетеса розповідає, що кілька років тому написала пісню для своєї похресниці, яка вийшла заміж у Москву за сина судді конституційного суду. Ця пісня у виконанні народного артиста України з Одеси Миколи Свидюка прозвучала як подарунок на весіллі, а згодом її часто крутило радіо «Эхо Москвы».
- Мрію, щоб мою пісню заспівала Тамара Гвердцителі, - зізнається пані Наталія. - По-перше, ми ровесниці, по-друге, вона сказала в інтерв'ю так: «Я беру ту песню, которая написана душой - это когда написаны слова, а потом ложится музыка. Это тяжелый труд». Відчуваю, ця співачка, як ніхто інший, зрозуміє мене...
Олена ПАВЛЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Коментарі

  • Тетяна
    Тетяна

    5 грудня 2014р. Наталії не стало. Перестало битися серце. А стільки ще було планів....

    13 грудня 2014, 17:58
    Відповісти
  • Алєся
    Алєся

    Надзвичайно талановита жінка! З її смертю опорожніло культурне життя нашого міста. Вічна пам'ять!!!

    28 вересня 2015, 09:11
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися