Рада дала добро медреформі

Рада дала добро медреформі

З перших уст

Вчора Верховна Рада проголосувала за проект закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який дає старт медичній реформі. Документ підтримали 242 депутати. Прийнятий законопроект багато у чому відрізняється від того, який пропонувало на Міністерство охорони здоров’я України, адже йому протистояли значні сили, зокрема і фармацевтичне лоббі.

Міністерству вдалося відстояти саму філософію реформи. Зокрема це стосується оплати за послуги та договірних стосунків з медичними закладами. Держава гарантує кожному українцю стандартний пакет медичних послуг та ліків. Також залишилося положення про створення Національної служби здоров’я України, яка виступатиме замовником медичних послуг і формуватиме цінову політику незалежно від лікарень, місцевої влади та самого МОЗу. У розвиток цього парламент також минулого четверга ухвалив зміни до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів, ліквідувавши закладення щорічної медичної субвенції у Держбюджеті. Однак передбачено перехідний період на два наступні роки, протягом яких Кабмін зможе фінансувати забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів на вторинній, третинній та спеціалізованих ланках.

Також у законі залишено реформування документообігу у медицині й перехід до електронної системи e-Health, яка дасть можливість медикам оперативніше опрацьовувати історію хвороб пацієнтів і приймати швидкі рішення.

На жаль, вилучено поняття про співоплату за медичні послуги. Передбачаються тільки послуги, які держава покриває на 100% і послуги, які пацієнт оплачує повністю. За задумом виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, механізм легального внесення співоплати за медичну послугу мав би подолати корупцію у медицині. Адже ні для кого не секрет, що за все «безкоштовне» ми так чи інакше платимо.
Не зуміло міністерство відстояти й вкрай важливе положення про запровадження міжнародних настанов. Воно передбачало прийняття української медициною міжнародних медичних протоколів, що дозволило б швидше переймати нові технології і економити кошти на відправку пацієнтів на закордонне лікування. Цю позицію дуже обстоювала Уляна Супрун, адже міжнародні настанови – це медичні знання, які здобуті у світі у ході медичної практики та наукових досліджень, і які запровадженні у повсякденну роботу лікарів у провідних державах. Опоненти намагалися внести у закон положення про «підтвердження» міжнародних протоколів у вітчизняних інститутах та інших установах. Зрештою норму взагалі провалили.

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!