Різдвяне послання єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла

Різдвяне послання єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла

З перших уст

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

У ці світлі і святкові дні Різдва Христового наші серця переповнює радісна звістка про те, що «Дева днесь пресуществленного рождает и земля вертеп неприступному приносит…».

Коли ми звернемося до священних образів святих людей, починаючи від Адама і закінчуючи праведниками часів перед пришестям у світ Христа-Спасителя, то знаходимо одну спільну рису – святу віру. Віру, яка ставала сильнішою і розвивалася Божественним Одкровенням. Плід цієї багатовікової доброчесності показав себе і в святих, які зустріли й оточили народженого Богочоловіка.

Свята віра буде царювати у світі, який приймає народженого Христа Бога, буде вчити його та керувати ним. Бо у собі вона має життя Божественне, невичерпне, яке ні у якій боротьбі зі світом не може себе вичерпати. Вона має у собі Божественне призначення про долі світу, змінити яке не зможуть ніякі людські зусилля.

Історія Церкви Христової показує, що навіть у складні часи, коли світ у своїх псевдонавчаннях, підступах та відкритих переслідуваннях бажав знищити її, то Господь давав сили і міць вірним чадам Божим, щоб християни з іще більшою ревністю поширювали свою віру.

З огляду на невимовну радість Боговтіленням ми практично не звертаємо увагу на скорботу, яка супроводжує Різдво Христове. Євангеліє нам нагадує, що хто захоче піти за Христом Спасителем, той подібно і Йому повинен буде взяти свій хрест і піти за Ним (Мф. 16:24-26). Свій хрест Він поніс з народження. Ірод буде шукати Його, щоб вбити, як конкурента у царстві земному, та, не знайшовши Його, повбиває невинних немовлят. Ці перші мученики пророкують, що сотні тисяч духовних «дітей» ще постраждають за Христа. Сам Богомладенець перед побиттям Вифлиємських младенців буде змушений шукати спасіння у втечі.  За повелінням Ангела Він з матір’ю і праведним Іосифом втече у Єгипет, а потім повернеться у Назарет.

Такий хрест Христос Бог наш терпів від Вифлеємського вертепу до Голгофи. Цю істину ми сповідуємо і в Символі Віри, коли співаємо «и Марии Девы вочеловечшася... распятого же за ны…».

Спочатку муки страждання нашого Господа переносять і на Його наслідників, нових «младенців». Потім 300 років гоніння на християн, після чого духовне мучеництво тисяч і тисяч подвижників Єгипту, Палестини, Афону, тоді розділення Церкви в ХІ столітті, далі відділення протестантів – і так уже дві тисячі років. Звідки це все? За що? Хто у цьому винен? І в чому саме вина? І для нас, отці, браття і сестри, досі важливими є ці питання. Як чада Церкви Христової, ми звертаємося до Святого Письма. Хто перший почав відкрито спокушати Христа в пустині після хрещення, «тоді Іісус ведений був Духом у пустиню, – йдеться у Євангеліє, – для спокуси від диявола» (Мф. 4:1). І «сорок днів Він був спокушуваний дияволом» (Лк. 4:2). А далі: «Чому ви, – запитує Христос іудеїв, – не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого. Ваш отець диявол і ви хочете виконувати похоті отця вашого… А як Я істину говорю, то не вірите Мені» (Ін. 8:43-45). Ось де джерело невіри. Ось хто боровся проти Христа від Вифлеєму до Голгофи. І тільки перед хрестом Господь сказав: «Нині князь світу цього вигнаний буде геть» ( Ін. 12:31). Христос прийшов на землю саме для того, «щоб зруйнувати справи диявола», – каже улюблений учень Христа Іоанн (1 Ин.3:8). Це й стосується самої сутності та цілі пришестя Христа.

Богослужбові тексти нашої Церкви так само вказують на цю мету Боговтілення: «Уязвися льстец враг, Бога видя яко младенца лежаща в яслях худых, и крепкою рукою Божественною убивается во спасение нас поющих, избавителю Боже, благословен еси» (канон повечір’я передсвята Різдва Христового, пісня 7).

Ця боротьба ворога нашого спасіння проти Христа і Його Церкви буде тривати до кінця світу. Особливо її доведеться витримати пастирям Церкви, наслідникам справи Христової. Так було передбачено самим Спасителем Своїм ученикам: «Якщо світ вас ненавидить,знайте, що він  Мене раніше вас зненавидів… Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря. Якщо Мене гонили, то гонитимуть і вас, якщо Мого слова дотримувалися, будуть дотримуватися і вашого» (Ін. 15: 18-20).

Ці слова були сказані не тільки Апостолам і священнослужителям Церкви, а й всім християнам. Цьому нас навчає Церква у перший день Різдва Христового, коли розповідає про славослів’я ангелів, про подорож волхвів та про побиття Вифлеємських младенців.

Усі зазначені події відбувалися заради нашого спасіння, тому ми, рід християнський, радуємося всьому, що зробив для нас Христос Бог наш.

Сердечно вітаю всіх Вас, всечесні отці, монахи і монахині, дорогі у Христі браття та сестри, з великим святом Різдва Христового і від душі бажаю, аби благодатні плоди Богомладенця Христа були прийняті кожною душею, кожною сім’єю і нашою рідною Україною. Серед усіх дарів дуже важливим є дар єдинства у Христі Іісусі Господі нашому. Будемо молитися, щоб таке єдинство вдалося зберегти і в Українській Православній Церкві.

ХРИСТОС З НЕБЕС, ЗУСТРІЧАЙТЕ!

З архіпастирським благословенням

+ Нафанаїл

єпископ Волинський і Луцький

Різдво Христове, 2019-й рік

м. Луцьк

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

  • вул. Перемоги, 15, м. Луцьк
  • T 0 332 77 48 84, 0 332 77 49 85
  • Email:visnyk@visnyk.lutsk.ua

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×