Дев’ятнадцятого лютого цього року, за кілька хвилин до початку наступної доби, перестало битися серце Євгена Миколайовича Дуная –прекрасної людини, великого трудівника, завідувача Переспівської ветеринарної дільниці Рожищенського району. 8 лютого йому виповнилося всього 56 років. Три роки боровся з важкою недугою, та, на превеликий жаль, так і не зміг її подолати. Проводжати в останню дорогу прийшла мало не вся Переспа та Рудка-Козинська, де він народився і виріс. Родина, друзі зійшлися, чужі люди з інших сіл. Бо Дунай дуже багатьом робив добро. Його дільниця обслуговувала сімнадцять навколишніх населених пунктів. Він нікому не відмовив у допомозі, дуже любив справу, якій присвятив життя. Кілька тижнів тому зізнався сестрі Наталі: «Мені так хочеться піти на роботу».
В обідню пору у вівторок дужі хлопці винесли труну з Євгеном з хати, яку він збудував. Усе подвір’я було заповнене людьми, які ридали, проводжаючи в останню путь господаря. Чудового. Усе на обійсті до ладу: літня кухня, хліви, паркан. Невтішно плаче дружина Валя, дочки. Так і не встиг натішитися внуками дідусь. Ще зовсім недавно такий високий, такий могутній. Здавалося, буде жити із сотню літ. Не судилося. Пішов від нас назавжди.
Женя доводиться мені племінником. Його мама, а моя двоюрідна сестра Ганя, у 1962 році, коли він народився, назвала сина на мою честь. Я цим дуже гордився. Ніколи не думав, що колись буду проводжати його в останню путь. Дуже важко і боляче розлучатися навік з такою славною і доброю людиною.
Царство Небесне тобі, Женю, і вічний спокій.
Найщиріші співчуття сім’ї.
Євген ХОТИМЧУК і вся наша родина
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!