У Національному музеї народної архітектури та побуту України встановили найбільший тризуб з дідухів в Україні. Його висота — 7,41 метра. Цей атрибут Різдва внесений до Національного реєстру рекордів України.
На Волині з давніх-давен до Різдва готують снопи або, як називають їх за галицькою традицією, дідухи. Різдвяний сніп родом із дохристиянських часів, адже слов’яни теж робили снопи як символ вшанування предків та родючості. Дідухом міг бути перший чи останній сніп, або ж – найгарніший.
Знана майстриня із соломоплетіння Валентина Якимович з Турійська уже давно не ставить новорічну ялинку, а прадавній дідух. А щоб все-таки пахло хвоєю, у вазу ставить букет з гілочок, на які чіпляє чудові солом’яні сніжинки, ангелики, дзвоники.
Український дідух, який споконвіку займав чільне місце в оселі на Святвечір, вважався символом доброго врожаю, багатства та оберегу роду. Його робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Ставили на покуті й не виносили до Водохреща! На Поліссі ця традиція зберігається.
Сім’я Мацієвських з Луцька більше десяти років займається виготовленням дідухів та іншої різдвяної атрибутики.
Якщо у когось з нинішньої молоді запитати, що таке дідух, відповідь дадуть одиниці. Більшість лише знизує плечима, бо й не чули про цей давній символ Різдва. Сучасний прогрес нищить традиції, і лише в небагатьох селах й досі на стіл разом з кутею ставлять зерновий сніп.
У переддень Різдва Христового на Театральному майдані Луцька вперше встановили різдвяного дідуха – символ різдвяних свят, достатку, миру й злагоди. Він радуватиме лучан та гостей міста до Водохреща.
