Під час ремонту фундаменту приватного будинку вулиці 8 Березня у Луцьку виявили частини надмогильних пам’ятників з написами івритом і символічними рельєфами, – розповів Суспільному виконавчий директор Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський.
Волонтери Lutsk Volunteer Community в рамках проєкту «Пам’ять 2022» навідалися до місця масового поховання євреїв Луцького гетто, щоби привести його до ладу.
Українцям, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни, призначили довічні стипендії. Серед них – двоє волинян.
У нього дивовижне ім’я – Галік. Та й прізвище не зовсім волинське – Курта. «Я ж потомок Чингісхана», – жартує він з приводу свого імені.
– У нас в Городку, Луцького району, якого тільки люду не було: поляки, євреї, цигани і, звичайно, українці. Взагалі, наше село дуже цікаве.
Василь Панас із села Завітне Ківерцівського району не тільки за освітою історик, він ще й неабиякий дослідник за покликанням. Мало хто так скрупульозно змалку запам’ятовував і записував свідчення своїх бабусь та дідусів. А тепер це вилилося у величезний багаж знань про свою родину.
Ратнівчанин, копаючи яму під каналізацію біля власної новобудови, натрапив на людські рештки. Відразу викликав працівників поліції. З’ясували, що це останки часів Другої світової війни. За ексгумацію взявся пошуковий загін «Відродження».
У квітні завершився вишкіл бійців Української Добровольчої Армії, які незабаром поповнять ряди тих, хто протистоїть російській агресії на Сході України.
Наприкінці минулого року почесне звання «Праведник народів світу» посмертно присвоєно Арифею і Горпині Репіцьким, які в роки фашистської окупації проживали в селі Боратин Радивилівського району та врятували від знищення єврейську дівчинку Гітеню.