«Приворожіть мені, тьотко, сусідського хлопця»
Перед святами Мирослава затіяла генеральне прибирання. Зняла з образів рушники попрати. Підсунула стільчик далі, і погляд ковзнув по сімейному портрету. Вона така щаслива, ледве стримує посмішку, а в Петра лише смуток на обличчі. Подумала-подумала та й запустила у нього віником.