Вареники на Андрія несуть щастя на весь рік
Кажуть, що для того, аби бути щасливим наступного року, потрібно на Андрія поласувати варениками. Саме вони є традиційною стравою цього дня.
Кажуть, що для того, аби бути щасливим наступного року, потрібно на Андрія поласувати варениками. Саме вони є традиційною стравою цього дня.
Михайлів день — народна назва дня, коли Церква святкує Собор Архистратига Михаїла. Дата дня Михайла 2023 року змінилася через те, що Православна Церква України перейшла на новоюліанський календар.
1 вересня за новим церковним календарем вшановують пам'ять святого Симеона Стовпника, архімандрита Антіохійського. Цього ж дня - початок індикту, церковне Новоліття, тобто, Новий рік. Про традиції та заборони на це церковне свято - розповідаємо в матеріалі.
17 серпня в церкві вшановують пам'ять преподобної мучениці Євдокії Римлянині. У народному календарі день називається Явдоха Малинівка.
У селі Галина Воля на Старовижівщині щедрівники на дах автобусної зупинки витягли воза.
Про давні традиції Святвечора поділилася спогадами 87-літня мешканка села Руснів Володимир-Волинського району Галина Кривенчук.
У Луцьку Центр національно-патріотичного виховання запрошує молодь відзначити свято Андрія, як колись це робили в давнину.
Перші тижні січня – гарна нагода згадати традиції. А в українців їх дуже багато. І у кожного регіону є свої особливості. Зокрема надзвичайно колоритно святкують Маланку у Чернівецькеій області. У Вашківцях Вижницького району існує столітня традиція зустрічі Маланки і Старого Нового року.
На кладовищі у селі Коритниця Локачинського району звернула увагу на нарциси, медунки, фіалки і ще десяток різних квітів, які росли вздовж паркану. «Для чого їх тут садять?» – поцікавилася у свого чоловіка, який родом з цього села. І він розповів мені про цікаву традицію.
Старші люди ще й досі пам’ятають, як колись усі гуртом допомагали одне одному. Ніхто ніякої плати за роботу не брав, бо знав: сьогодні помагаєш ти, а завтра допоможуть тобі. Шкода, що ця добра традиція поступово відмирає. Нині без матеріального заохочення мало хто навіть зайвий крок ступить.
У багатьох народів світу є дивні, як на наш погляд, весільні традиції. Так в Південно-Східній Азії, в лаоському племені Туенг, зберігся звичай носіння молодої на плечах. Вважається, що наречена не повинна йти зі свого дому в помешкання чоловіка ногами. Так, жених зобов’язаний принести собі в дім жінку, незважаючи на те, як би далеко вона не жила. МІсцевий люд вірить, що саме так заворожується майбутнє щастя молодят. Мовляв, злі духи, що живуть біля будинку нареченого, побачать, на скільки сильне кохання подружжя, й не намагатимуться його посварити.