У православних християн триває Великий піст, який завершиться 5 травня. Це дуже важливий період, який допомагає нам духовно очиститися і з чистою душею відзначити Великдень. Під час посту важливо не тільки утримуватися від тваринної їжі, а й регулярно молитися.
З понеділка, 18 березня, розпочався Великий піст. Триватиме він 48 днів та завершиться у суботу, 4 травня. Під час посту православні християни мають дотримуватися найсуворіших обмежень у харчуванні, зокрема, не можна їсти м'ясо та молочні продукти.
2024 року християни будуть святкувати Великдень 5 травня, отже Великий піст розпочнеться у понеділок, 18 березня, і закінчиться у суботу, 4 травня. Щороку цей період триває 48 днів.
Саме Великий піст є найголовнішим та найсуворішим. В цей період віряни відмовляються від розваг, веселощів, м'ясної та молочної їжі, щоб приділити весь свій вільний час духовному розвитку. Закінчується Великий піст напередодні Великодня і триває 48 днів.
Піст перед Великоднем - найголовніший і найтриваліший піст для православних вірян. Дати посту залежать від Великодня, тому щороку змінюються.
Великий піст готує нас до головного християнського свята – Воскресіння Христового. Він є найсуворішим з-поміж інших і починається за сім тижнів до Великодня. У цьому році триватиме з 2 березня до 18 квітня.
Великий піст – підготовка християн до зустрічі свята Воскресіння Христового (Пасхи), яке цьогоріч випадає на 28 квітня. Він починається за сім тижнів до Великодня і складається з Чотиридесятниці (сорока днів) і Страсної седмиці – останнього тижня перед самою Пасхою.
27 лютого розпочався Великий піст, який триватиме до 15 квітня включно. Він підготовлює християн до найголовнішого свята – Пасхи, Воскресіння Христового, яке цього року випадає на 16 квітня. Що можна їсти впродовж посту?
13 березня, у неділю сиропусну, прощену, на майдані кафедрального собору Святої Трійці після завершення Божественної Літургії відбувся благодійний захід «Із ближнім примирись – смачненьким поділись». Тисячі млинців та вареників, куліш, чай та гаряче вино для парафіян приготували працівники та вихованці Волинської православної богословської академії, а також монахині монастиря Святителя Василія Великого.
