Шість позасудових страт українських військовополонених задокументувало Управління Верховного комісара ООН з прав людини і підтвердило автентичність відео вбивства захисника після фрази "Слава Україні" та відео обезголовлення військового.
Війна в Україні може тривати до 2025 року і навіть довше. Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі телемарафону і пояснив, що на це вплине.
На півдні і сході України тривають важкі бої. Багато воїнів віддають життя, багато отримують травми. Втрата руки чи ноги при сучасних технологіях – не вирок. Великі зобов’язання щодо протезування взяла на себе держава.
Воїн 47-ї окремої механізованої бригади з позивним Маестро пробув понад місяць у Роботиному, що у Запорізькій області, і не попався російським окупантам. Його історію опублікувала пресслужба бригади.
На війні є місце для дива. Це підтверджує історія військовослужбовця з Рівненщини Андрія Грицайчука. Родині вже повідомили про його загибель, а чоловікові вдалося вижити.
Андрієві 32 роки. До вторгнення росії працював будівельником у Литві.
Знищивши українську перлину біля моря з різних видів зброї, російські окупанти заселяють Маріуполь етнічними кацапами. Як свідчать російські соцмережі, житло в приморському місті дуже популярне у мешканців крайньої півночі, сибіру й далекого сходу.
Наші захисники часто рятують та підгодовують тварин, які залишилися у покинутих чи розбомблених будинках. Проявляють доброту та милосердя до братів наших менших, а ті віддячують відданістю на все життя.
Його відкрили у гміні Щебжешин Замостського повіту Люблінського воєводства
Мешканцями розкішного житла стануть вихованці Затурцівської спеціальної школи для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони з початку великої війни знайшли прихисток у Польщі.
Волинська область після підриву Каховської ГЕС відразу взялася допомагати херсонцям. Тоді у зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Окрім гуманітарної допомоги, вже близько сотні волинян взяли участь у роботах з відновлення Херсона та області.
Минає 40 днів, як на фронті поліг колишній волинський депутат Сергій Слабенко
Деколи доводиться чути, що депутати та політики на війну не ходять. Сергій Слабенко – один із небагатьох, які це спростували. Він був учасником антитерористичної операції на Сході, а Велика війна забрала його життя.
З початку повномасштабного вторгнення мільйони українських сімей були змушені виїхати за кордон, рятуючи своє життя. Вони зіштовхнулися з низкою проблем, для вирішення яких потребують допомоги.
Про Сергія Власюка з невеликого села Руда, що на Любомльщині, «Вісник+К» розповідав п’ять років тому. Але не так давно наші читачі попросили знову написати про цього незвичайного чоловіка і поцікавитися: а може, він бачить, коли настане кінець цієї пекельної війни?
Вражаючих історій з цієї підлої війни без правил про знущання над нашими бійцями в російському полоні оприлюднено немало. У той час, коли ми дотримуємося всіх міжнародних конвенцій у поводженні з полоненими, ворог відверто плює на всі міжнародні правила ведення воєн.
Біля хатини 80-літньої Анастасії Юсюк із села Скулин Ковельського району велика гора піску. Здавалося б, навіщо вона старій бабці? А це внук, який прийшов у відпустку з війни, привіз, щоб підремонтувати хатину, де виріс.
Про зворушливу історію кохання волинянки Світлани Калецької та військового з Рівненщини Сергія Копищика «Вісник+К» розповідав своїм читачам у номері газети від 22 грудня минулого року.
Чому так швидко збайдужіли та зачерствіли наші серця?
Українцям з давніх-давен притаманна риса – особливе вшанування померлих. Люди кидали всю роботу й виходили провести покійника, навіть незнайомого, хресним знаменням. Кожного дня у громадах хоронять загиблих героїв.
Іллі Михальчуку із Малого Чернятина Старокостянтинівської громади, що на Хмельниччині, всього 36 років. Він жив звичайним життям – працював будівельником, їздив на заробітки. У найважчий час став на захист своєї землі. Під час війни встиг побувати у пеклі – в буквальному сенсі цього слова.
Ця історія про українця Володимира Кондрата, який все життя мешкав у селі Бубнище Болехівської громади у Карпатах, недалеко від знаменитих скель Довбуша. Він одружився зі своєю однокласницею Марією, народили з нею дев’ятьох діточок, звели будинок.