Те, що пережив Вадим, які муки вистраждав, неможливо передати словами. Ще в дитинстві його скалічили рідні батьки-алкоголіки. Зовсім крихітним малям тримали у дерев’яній бочці! Роками він сидів у цьому «манежі» – і ніжки перестали слухатися. Поки п’яна мама валялась у хаті, доглядала за ним молодша сестричка, навіть носила на спині братика до школи. Згодом у хлопчика розвинулася страшна хвороба, яка назавжди прикувала його до інвалідного візка, хоча народився він здоровою дитиною.
І почалися ще страшніші біди. Коли Вадима забрали від батьків, він поневірявся сиротинцями. І врешті потрапив до жахливого місця – інтернату для неповносправних. Цей притулок, де живуть знедолені діти-каліки, ще називають «табором для смертників». Адже звідси ніхто живим не повертається, нікого звідси не забирають. Більшість Вадимових друзів із цього інтернату вже давно на тому світі. Така страшна доля чекала і хлопця. Але…
Другий шанс на щасливе життя, на радість, спокій подарували Вадиму зовсім чужі люди. Не злякавшись його каліцтва, неймовірних клопотів, вони забрали нещасного хлопця у свою сім’ю. І це незважаючи на те, що самі пережили чимало горя – прийомна мама подолала рак. Коли почула цей страшний діагноз, дала обітницю: скільки житиме, буде дбати про обездолених сиріт. Одним з десяти прийомних дітей у цій сім’ї став і хлопець, який виріс у бочці. Як з’ясувалося, ця милосердна родина розшукала Вадима завдяки… нашій газеті «Вісник+К».
Подробиці цієї неймовірної та вражаючої історії читайте у наступному номері.
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!