«Дам тобі мільйон, тільки вибирайся з хати»
Невигадана історія

«Дам тобі мільйон, тільки вибирайся з хати»

8 травня 2018, 18:51
0
0
Сподобалось?
0

Десять років Василь з Дариною зводили свій півтораповерховий розкішний дім. Стільки намучилися, а коли обставили сучасними меблями та повісили дорогий тюль на вікнах, село облетіла новина: «Розлучається Василь з жінкою».

 Стареньким «Москвичем» возили будматеріали

Василь з Дариною у шлюбі нажили трійко дітей. Довго тулилися у маленькій хатині разом зі свекрами та старенькою прабабусею. Втомилися жити всі вкупі, тому й вирішили зводити власний дім. Василь з колишнім однокласником почав їздити на заробітки в Росію. Маючи золоті руки, добряче заробляв.

– Може, машину купимо? Так втомився тим драндулетом їздити, – радився з дружиною.

– Ні! – твердо заперечила та. – Він хоч і старий, але пісок на причепику чи цемент можна привезти. От зведемо хату, тоді про це й поговоримо.

Тож, Василь справно долари передавав, а Дарина контролювала хід робіт. Сама у райцентр по будматеріали їздила. Старенький автомобіль не раз ламався на дорозі. Ремонтувала, і він знову ніс свою службу. Починаючи будівництво, думали, що за два-три роки вже новосілля справлять, але не так сталося, як гадалося. То прораб грошей не заплатив, то старенька мати захворіла. І грошовий потік поступово розтікався на зовсім інші потреби. Повертаючись в Україну, Василь був незадоволений повільними темпами робіт.

– Чому так довго? Найняла якихось пияків, от вони й тягнуть гуму, а не будують, – чіплявся до жінки.

– То бери й сам роби! – не стерпіла та.

Сварки між подружжям виникали все частіше. Діти не знали, як помирити тата з мамою. Життя ставало нестерпним, тож Василь прийняв рішення покинути заробітки. Заощадження у валюті були і чоловік сам став доводити усе до пуття.

Дарина лишень з полегшенням зітхнула. Втомилася на своїх плечах тягнути чоловічі обов’язки. Вирішила розслабитися. До однієї подруги пішла у гості, з іншою – на каву з коньячком у бар, третя на день народження запросила… Почало так виходити, що за походеньками пропадала по сім днів на тиждень. Господарку та дітей доглядали свекруха зі свекром, а Василь весь час був на будові. Ніхто й не зогледівся, як молода жінка швидко втягнулася у пиятику.

Навпіл поділили навіть газову плиту

Якось сусід, який допомагав Василеві шпаклювати стіни, наважився натякнути про проблеми з його благовірною.

– То все плітки, – обурився. – Дарку не цікавить горілка. Вона просто компанійська.

Але коли увечері побачив, як дружина ледве ноги переставляє вулицею, накинувся з криками.

– Та пішов ти, – відмахнулася, як від набридливої мухи, і впала на ліжко.

Дивлячись на спотворене алкоголем обличчя, Василь задумався, що давно не обіймав свою дружину. Уже кілька років вони сплять окремо: він – на кухні, а жінка з дітьми – у спальні. Цілу ніч провів у роздумах, а на ранок завів розмову з Дариною.

– Що з тобою сталося? Чого тобі бракує? От скоро хату завершимо, будеш жити як пані. Зупинися, покинь подруг, – вмовляв.

Дружина слухала, опустивши голову. Ніби й з усім погоджувалася. Цілий день не брала мобілку, хоч подружки-пиячки одна за одною видзвонювали. А наступного дня з Василем сіли у «Москвича» і поїхали в райцентр меблі вибирати. Заодно гардини з тюлем замовили. За приємними покупками, здавалося б, Дарина забула про горілку. Та, як кажуть, горбатого могила виправить. Вирвавшись увечері на вулицю, так замочувала нові придбання, що ледве ноги приволокла додому. Василь так розсердився, що вперше у житті налупцював благовірну. Та аж у лікарню потрапила з переломами ребер. Відтоді й почалося. Тільки Дарина п’яна – наступного дня ходить із синцями. Батьки не знали, що робити з такою бідою. Хата стоїть гарна, як писанка, а добра в ній нема. Василь просив дружину закодуватися, але та лише сміялася: мовляв, хіба я алкоголічка. До бабок-знахарок їздив, проте й ті не допомогли. Мучився-мучився Василь, а врешті зважився подати на розлучення.

– Я з хати нікуди не піду! – затялася колишня.

Спільно нажите майно суд розділив порівну. Чоловік сказав, що готовий дати мільйон гривень, аби лиш Дарина забралася з його очей.

– Сам бери ті гроші і вшивайся звідси, – приходячи з чергових гулянок, репетувала. – Тут живуть мої подружки. Я їх не покину.

За дітей жінка й не згадувала. Вони жили з дідом і бабою у старенькій хаті. Не хтіли йти в нову, щоб бачити щоденні сварки батьків, поки не вдалося вирішити питання з житлом: колишнє подружжя крейдою поділило підлогу у кімнатах. Так позначили, де чия територія. І навіть на газовій плитці поставили розмітку. Кожен мав свої дві конфорки. Про такі чудеса розповідали односельці, які бували у їхній новобудові. Дехто намагався примирити колись щасливу пару, але хіба може вжитися тверезий з п’яницею?

Руслана ТАТАРИН

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися