Володимир Великий був онуком славної княгині Ольги. Він не відразу укріпився у християнській вірі. Посилав своїх послів і до мусульман, і до латинян, і до греків. І коли вони побували в Царгороді в храмі Софії Премудрості Божої, то повернулися зі словами: «Не знаємо, де були, чи на небі, чи на землі». З того часу вже не зволікав князь у своєму виборі.
А щоб віра його не похитнулася, то він раптово осліп. І коли до Києва прибула майбутня дружина Анна із Константинополя, то твердо заявила, що вийде заміж лише тоді, коли князь охреститься. Він дав згоду – і під час хрещення сліпота минула. В Херсонесі (нині – місто Севастополь) на цьому місці збудований Володимирський храм, який красується й досі, та нагадує велич і могутність Київської Русі та її князів.
Не міг Володимир більше дивитися на дерев’яних, язичницьких ідолів, тому дав наказ усіх знищити. І 988-го року зібрав увесь народ київський, щоби хрестити їх у водах Дніпра. І по всій Русі пройшло це Таїнство.
І вчорашній мстивий і жорстокий правитель став прикладом смиренності та побожності. Князь розпочав будівництво церков, запрошував константинопольських церковних діячів, щоби просвітлювали руський народ в основах християнської віри.
1015 року він пішов із цього життя. Його тіло поклали у мармуровий саркофаг у Десятинній церкві. 1240 року монголо-татари зруйнували храм, а 1635 року, під час розкопок церкви, ініційованих київським митрополитом Петром Могилою, було знайдено останки князя Володимира. На жаль, мощі великого князя у XVII столітті були подаровані Успенському собору в Москві. І лише 25 липня 2005 року їх привезли до Києво-Печерської лаври.
Вже не один рік існує традиція служити молебні біля пам’ятника князю Володимиру в Києві 28 липня.
Джерело: www.pravoslaviavolyni.org.ua
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!