Високо в Колумбійських Андах, за сто кілометрів від Боготи, розташоване невеличке містечко Сан-Бернардо, яке ось уже понад півстоліття зберігає не розгадану людьми таємницю. Там є кладовище, на якому знаходять тіла людей, що… перестали тліти і почали піддаватися процесу так званої природної муміфікації.
Виставка мерців
Місцеві жителі запевняють, що померлих, яких відправляють на вічний спочинок на цвинтар у Сан-Бернардо, жодними хімічними речовинами не обробляють і не бальзамують. Чому ж тоді тіла не тліють? Окремі збережені частково, інші – повністю, включаючи шкіру, плоть і волосся.
Феномен відкрився завдяки давній традиції колумбійців, згідно з якою після смерті людини її тіло на п’ять літ поміщається в наземний склеп. Після цього сім’я знову збирається, щоб уже «остаточно» поховати останки в меншій усипальниці. Більшість небіжчиків справді перепоховали. Але коли до окремих поверталися родичі, то бачили, що вони лежать фактично не ушкоджені часом. Це викликало неймовірне зворушення. Аби якомога більше людей дізналося про таке містичне явище, сім’ї вирішили виставити гарно збережені рештки покійних напоказ. На сьогодні можна оглянути 14 нерозкладених трупів, що лежать у скляних саркофагах. Перебуваючи під сонцем і зазнаючи впливу інших агресивних факторів навколишнього середовища, вони, як і раніше, лишаються нетлінними. Тож це місце манить туристів.
Феномен кладовища Сан-Бернардо взялися вивчати науковці різних країн. Однак ніхто так і не зміг дати чітку відповідь, чому значна частина тіл (до 40%) не розкладається. Свою ж версію висловлюють тутешні жителі. Вони впевнені, що причиною містичного явища стала місцева дієта, зокрема, чайот – рослина з роду гарбузових, що має регенерувальні властивості.
Святі останки
Найчастіше після поховання зостаються «цілими» тіла різних релігійних діячів, канонізованих після смерті. Так, у 1876 році в Парижі померла монахиня Катаріна Лабуре. Її тіло пролежало в могилі 67 років, поки не було, за рішенням церковних ієрархів, ексгумоване. За спогадами присутнього при цьому експерта-медика, у святої Катаріни добре збереглися та залишалися пружними всі м’язи! Можна було подумати, що жінка померла день-два тому. Шкіра її була еластичною, волосся не відійшло від черепа, очі залишалися в очних ямах, при цьому навіть зберігся їх сіро-блакитний відтінок. Медичний аналіз внутрішніх органів показав, що вони також не піддалися розкладанню.
Цікавий феномен і святого Шарбеля, тіло якого через сто з гаком років після смерті зберігає гнучкість. Уже за кілька місяців після його похорону на монастирському кладовищі над могилою стали бачити сяйво. А коли відкрили склеп, у труні знайшли «сплячу» людину з потом рожевого кольору на лобі. Як після смерті можна пітніти? Шарбеля переодягнули в усе чисте, але невдовзі помітили, що вбрання знову стало мокре. Так продовжувалося щодня – мрець усе потів і потів. Один монах вирішив просушити мокрий одяг святого, але навіть чотири місяці на сонечку не дали жодного результату. Пізніше вчені провели операцію й вийняли нутрощі померлого монаха. Але й це не допомогло – тіло далі виділяло рожевий піт. Останки згодом помістили у спеціальний водонепроникний склеп, але через чверть століття і крізь його стіни стала просочуватися рожева студена рідина…
Досягнули нірвани
У країнах Південно-Східної Азії нетлінні трупи, як правило, не ховають, залишаючи їх для загального огляду і поклоніння. Так, тіло буддійського ченця Пу Чао, який помер у 1983 році, зберігається в печері Тайваню. Паломники можуть навіть потиснути йому руку. При цьому кожен дивується, що м’язи Пу Чао лишаються еластичними, а волосся на тілі продовжує рости.
Послушники монастиря, що розташований поруч, раз на тиждень обтирають труп ченця мокрим шматком матерії. Вони вважають, що монах досяг стадії «золотого тіла». Мовляв, вдалося йому це завдяки високим чеснотам і суворому буддійському способу життя (його дієта складалася з листя і дощової води).
А на острові Самуї, Таїланд, у буддійському храмі Ват Кунарам зберігається тіло ченця Пра Кру Санатакітітткхуна, який помер у 1977 році під час медитації. Після смерті учні намагалися піддати тіло кремації, але вогонь його не брав. Тоді мертвого 79-річного старця помістили в спеціальну скляну труну – як і був, у позі лотоса. Оскільки у трупа досі ростуть нігті й волосся, люди вірять, що Пра Кру не помер, а досяг нірвани.
Кількість «мощей» зростатиме через… «хімічну» їжу
Чому останнім часом стали дедалі частіше виявляти випадки, коли тіла не піддаються гниттю? Одна з версій – «засилля» хімічних добавок у їжі. Підтвердженням цього стало шокуюче відкриття, нещодавно зроблене на кладовищах Німеччини, Швейцарії та Австрії: тіла людей, похованих тут в останні десятиліття, розкладаються дуже повільно або не тліють узагалі!
Що ж коїться? У Мюнхені це питання обговорювали на науковій конференції. Щодо феномена думки розділились: одні вважають, що через погіршення екології в ґрунті відбулися зміни і зник цілий пласт бактерій, відповідальних за розкладання органіки. Інші ж переконані, що в усьому винні... самі небіжчики – мовляв, не можна вживати в їжу таку кількість харчових консервантів.
Незвичним явищем усерйоз зацікавилися біологи, фізіологи, соціологи. Загальна думка: кількість таких випадків у майбутньому стрімко збільшуватиметься. Експерти стверджують, що хімікати, які використовуються, наприклад, при виробництві копченостей, печива, кулінарних напівфабрикатів, тістечок і напоїв, проникають у тканини і навіть у клітини людського тіла, виконуючи і далі своє призначення – оберігають уже людський труп від гнилі та розкладання. Таким чином сучасна людина «бальзамується» ще за життя.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!