В Україні повалили останнього Леніна

В Україні повалили останнього Леніна

Україна

Кому тепер будемо кланятися, на яких вождів молитися?

Проклята ідеологія, проклятий ідол, котрі принесли на нашу землю мільйони смертей, страшні біди та нещастя, здається, остаточно відходять у небуття. Але хто і що прийде на зміну? Адже «свято мєсто пусто нє биваєт».

Подивіться, хто нами керує

Декомунізація трудними, повільними кроками йде Україною. То тут, то там, особливо на сході, зустрічаючи супротив. Але ж мало поміняти ідолів, залишки жорстокої ідеології у назвах міст, сіл, вулиць. На мою думку, значно важливіше поміняти мислення людей, знайти мету, ціль, до якої треба всім нам іти. Тобто згуртувати народ навколо загальнонаціональних цінностей, ідей. А із цим у нас справи йдуть ні к чорту. Бо верхи думають лишень про одне – як найшвидше набити кишені, розбагатіти, простий люд – як вижити. Одне слово, до піднесення держaви просто руки не доходять. Про справжніх народних ватажків, ідеологію взагалі мова не йде.

Олігархи ж, най-найбагатші дядьки, тим часом готують кишенькові партійки, підшуковують для них таких же продажних лідерів, протягують у Верховну Раду. Підсовують нам президентів та прем’єрів. І керують, керують, розтягують ту нещасну Вкраїну. Народ же мовчить. Усі ми дивимося по телебаченню на той цирк, що влаштовують у парламенті так звані представники народу, матюкаємося, проклинаємо, та минає час – і вибираємо таких самих.

Політичні трупи

Дурять нашого брата. Ох як же дурять! А ми розвішуємо вуха і віримо в оці спектаклі, сприймаємо всерйоз усіх тих артистів. Скажіть, де, де сьогодні вчорашні наші вожді: Янукович, Азаров, Рудьковський, Симоненко, Єфремов, Вітренко, Мороз, Ющенко?.. І цей список можна було б ще продовжувати і продовжувати. Багатьох люди вже й забули, хоча ще кілька літ тому їхні імена не сходили з вуст, екранів, шпальт газет.

А партії? Скажіть на милість, де поділася така потужна сила під назвою «За єдину Україну»? Ніби тільки вчора за неї голосували. А «Наша Україна»?  Де нині її лідер? Такий правильний, у дошку наш Ющенко та іже з ним неперевершені патріоти. А соціалістична партія, а прокляті народом регіонали, а продажні московські засланці прогресивні соціалісти? Я вже мовчу про всяку дрібноту.

Не хочуть увійти в історію, давай «бабла» побільше

Та, зрештою, чого вести мову про політичних трупів, давайте поговоримо про нинішні правлячі еліти. Ви подивіться, хто сидить нині у парламенті. Чесне слово, я надіявся, наївно вірив, що порошенки, яценюки, клички після Майдану, після жахливого кровопролиття, стількох смертей захочуть увійти в історію. Це ж не бідні люди, усе мають по саму дзюбу і вище. Так ні ж, потягнули за собою в міністри, парламент бариг, пройдох, грошових мішків. Що й показали електронні декларації. Не стали спиратися на справжніх патріотів, майданівців, людей, котрі за Україну душею і серцем. Бо ці не дали б хитрувати, брехати, кишені свої набивати, а підняли б народ, коли б побачили, що не туди ведуть лідери.

А так усе нормально, набрали у свої команди таких, як самі, дерибанять ту бідну Україну і посіпакам своїм дозволяють це робити. Змичка залізна. Недарма ж у народі кажуть «ворон ворону ока не виклює». І до сраки їм та історія. А народ зубожів до ручки.

Тим часом на горизонті з’явився новий політичний труп – партія «Народний фронт». Рейтинги у неї нульові. Олігарх-утікач Онищенко хвалиться, що він до цього руку приклав, організував кампанію зі знищення Яценюка та його команди. На моє ж глибоке переконання, якби партія була, як партія, мала свої ідеї, конкретні цілі, дбала про народ, робила конкретні справи, ніякі онищенки її не розвалили б. Просто то був штучний конгломерат, на кшталт клубу за інтересами, тобто мертвонароджене «созданіє».

Попереду – страшніші за Леніна

І знаєте, що найбільше мене обурює у всіх цих іграх з партіями, їхніми вожаками? Всі не просто кричать, а репетують до посиніння, як вони люблять народ, як переймаються за нього, просто ніч і день думають, як зробити його щасливим, заможним.

А що насправді? Візьмемо ту ж знамениту лідерку «Батьківщини». На словах усе життя б’ється за добробут українців. Насправді ж, будучи прем’єром, поїхала в Росію і підписала угоду з Путіним про оплату за газ по 500 доларів за тисячу кубометрів. Тепер він коштує всього 180 «зелених». А Юля вже воює за зниження тарифів. Мабуть, правильно, але ж як пояснити оту злощасну п’ятсотку? А ще її вельми шкода за суцільну власну «бідність». Хоча народ знає, що це далеко не так.

Як тут не згадати ще одного знаменитого борця за щастя народу, найбільшого радикала на світі – Ляшка. Усі багаті, олігархи – скотиняки, а він от цяця, один на світі печеться за електорат. І так усе своє свідоме життя. Нічим серйозним у житті не займався, крім того, що молов язиком. А де ж тоді взяв мільйон доларів, супервілли, броньовані автомобілі. Так кортить назвати його тим словом, яке він адресує іншим.

Та хочу вас «порадувати» – сунуть на нас ще гірші партії, ще страшніші лідери. До яких і Леніну далеко. Цинічні, підлі, підступні, хитрі. Під милозвучні лозунги, високі клятви про патріотизм, солодкі обіцянки на виборах скупляють голоси виборців оптом і вроздріб. І роблять це майже відкрито. Та найстрашніше, що ми, йолопи, клюємо на цей гидкий черв’як, заковтуємо наживку. Під власну виправдувальну прокляту, підленьку думку: «Та мій голос нічого не змінить» беремо гроші. Отакі ми продажні сволочі та скотиняки, як же нам руки не повсихають за торгівлю совістю та сумлінням, як не зійде на голови Божа кара?

Чому, чому ж ми ніяк не збагнемо, що ці торговці душами за бидло нас мають? По наших продажних головах лізуть у Верховну Раду, місцеву владу, щоб потім використовувати землю, багатства України, щоб дерибанити, так само хитро і підло красти.

Ці набагато далекоглядніші, тонші, вони рвуться у верхи і дивляться далеко вперед. Беруть владу всерйоз і надовго, бо вона джерело доходів. Працюють на перспективу. Діють по всіх напрямках: своїми розказнями замилюють очі та скупляють електорат, насаджують свої порядки. Разом з тим під милозвучними назвами створюють свої воєнізовані загони. Це не партії, це – лихо гряде. Як шкода, як боляче, що за цими нещасними, брудними, продажними гривнями ми цього не бачимо, не тямимо, що робимо... А коли похопимося, буде пізно. Дуже пізно! Схаменіться, люди добрі! Не творіть собі псевдокумирів, не натягуйте ярмо на шию. Не продавайтеся!!!

Євген ХОТИМЧУК

 

Схожі новини

Допомога в отриманні посвідки

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!