14 січня вшановується свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської. Це богослов і вчений, автор кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня, який збігається з першим днем Нового року за старим стилем, засівали оселю збіжжям. І робити це мають виключно хлопці чи чоловіки, щоб хата повнилася щастям. Зерно після посівальника збирають і віддають курям, «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Коли повилуплюються гусенята, їх «загодовують» цим горохом, «щоб великі росли». А у переддень свята готують Щедру Вечерю – багатий святковий стіл. Деякі господині від Святого вечора аж до Старого Нового року сміття з хати не виносили, «щоб не винести з ним і своєї долі», а вранці 14 січня сипали його на одну купу в саду, підпалювали й тим димком обкурювали дерева, щоб ліпше родили. Цього дня не можна лаятися і злословити, думати про погане, не можна позичати гроші, щоб не бути в боргах весь рік.
14 січня відзначають й свято Обрізання Господнього. Саме тоді за єврейським звичаєм відбувся обряд, після якого дитині й дали ім’я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, – Ісус.
Вгадували у цей день і погоду. Якщо вранці йде сніг, то зима буде сніжною, а весна настане пізно. Якщо сильно засніжить – бути хорошому літу й багатому врожаю.
Олеся КУЛІШ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!