Їх багато в Росії та Придністров’ї, є і в Україні. Років десять тому Україною подорожувала кровоточива Державинська ікона Спасителя, привезена з Росії. Аби приклонитися до святині, паломники до неї йшли тисячами. Сьогодні цей образ Ісуса Христа з кривавими струменями, що закрили лик Сина Божого, є одним з найвпізнаваніших у православному світі. Та ікон, які кровоточать, нині відомо чимало. Хтось трактує дивовижне знамення як знак любові, а хтось – як тривожне передвістя.
Бура пляма пульсувала, як серце
Згаданий образ закровоточив 5 квітня 2000 року в набожній родині Єфімових із села Державино, що в Оренбурзькій області. Тоді 60-річна господиня розповіла, що напередодні в будинку масово замироточили ікони. За тиждень до Пасхи сюди прибули священики. Заспівавши «Царю Небесний», помітили, що з ікони Спасителя струмком потекло не миро, а кров. Спочатку бурі краплі стали стікати з правої руки, потім потоки з’явилися між пальцями лівої. Господарі підстелили під образ рушник – і за годину він був зовсім мокрим від крові.
Аби підтвердити чудо, зразки рідини, що проступала з образа, відправили на експертизу. І вона засвідчила, що то кров IV групи – така, як на Туринській плащаниці (в яку було загорнуто тіло Ісуса Христа після розп’яття).
З того часу ця ікона подорожувала багатьма країнами. Вона об’їздила всю Росію, Білорусь, Молдову, Казахстан. Хтось у молитві схиляв біля неї голову, а хтось скептично оглядав, шукаючи сліди людського втручання.
Це було чи не єдине таке масове паломництво до кровоточивої ікони, хоча відомостей про подібні випадки, коли на ликах проступала кров, знаходимо немало.
Так, роком пізніше, у 2001-му, вже у Воронезькій області Росії закровоточив образ Валаамської Божої Матері. По краю одягу Цариці Небесної і з ніжок Немовляти почала сочитися кров. Аналіз ДНК засвідчив її спорідненість зі зразками з Туринської плащаниці. У 2009 році звістка про кровоточиву ікону Божої Матері Казанської надійшла з Волгоградської області Росії. Більше того, бура пляма на образі не просто змінювала колір та розмір, а й… пульсувала, як справжнє серце. Спеціально створена комісія з участю медиків приголомшила: у Богородиці «діагностували» класичний випадок крововиливу судин, характерний для важкого кардіологічного захворювання. Мовляв, у Діви Марії розболілося серце за грішних людей.
Коли розстрілювали Майдан, диво сталось у Криму
Напередодні війни, що розгорілася на Донбасі, в Ростовській області Росії заговорили про масове мироточіння ікон, що теж вважається передвісником біди. А в Криму, в селі Орлине під Севастополем у храмі Сергія Радонезького, в день, коли на майдані Незалежності у Києві почала проливатися кров від куль снайперів, закровоточили відразу два образи – Ісуса Христа і Богородиці Казанської. Невдовзі їх вивезли до Росії. Вже тоді настоятель церкви, де сталося диво, просив людей молитися за мир…
У січні 2015 року, напередодні страшної біди під Дебальцевим, у Богородичанському скиті «Всіх скорботних радість» на Донеччині закровоточив образ Богородиці. Сталося це під час читання акафісту до Пречистої. Перед цим на іконі два тижні проступало миро.
Приблизно в той же час диво засвідчили в іншому куточку України – у церкві Богдана Хмельницького, що у селі Суботів на Черкащині. Тут закровоточила ікона Христа Спасителя. Краплі червоного кольору стали цівкою стікати з-під тернового вінка. Раніше факти кровоточіння ікон були засвідчені й у Здолбунові на Рівненщині, й у Дніпрі.
Чому це відбувається? Православною Церквою кровоточіння ікон трактується як тривожний сигнал. Мовляв, люди настільки віддалилися від Бога, що у Пресвятої Богородиці, Ісуса Христа чи святих від скорботи починає серце розриватися. Священики кажуть, що, як правило, і мироточіння ікон, і кровоточіння даються Богом, щоб попередити народ про сумні події, є свідченням випробування віри та закликом до покаяння. Так Бог застерігає від біди, бажаючи зміцнити нас у вірі.
Цікаво, що після кривавого конфлікту, який виник на початку 1990-х між центральною владою Молдови та самопроголошеною Придністровською республікою, з’явився цілий список кровоточивих ікон, котрі дали про себе знати у Тирасполі («столиця» невизнаного Придністров’я). Це образи і мучениці Тетяни, і Божої Матері Іверської, і «Покрова», і «Невичерпна чаша», і кровоточивий Спас «Нерукотворний образ»…
У католиків кров’ю плачуть статуї
Багато хто сьогодні скептично ставиться до таких див. Неоднозначним було ставлення до них і в минулому. Так, з часів Російської імперії свідчень кровоточіння образів узагалі не збереглось, а при Петрі І навіть був виданий указ, згідно з яким священика, в храмі якого заплаче ікона, слід було висікти!
Дуже небезпечно про Божі дива було заявляти й у радянську добу. Збереглися відомості, що за дані про оновлення ікон людей вивозили на Соловки, звинувачуючи у підробках.
А от у католиків, навпаки, широко відомі факти кровоточіння святинь, що дійшли до нас із глибокого минулого. Так, одним з найбільш сакральних чудес вважається «диво святого Януарія», або «диво Неапольської піали». Протягом шести століть тричі на рік – у день мученицької смерті святого, річницю спасіння Неаполя від виверження Везувію в 1631 році та першого перенесення мощей Януарія в Неаполь – у присутності великої кількості паломників відбувається неймовірне: засохлі коричневі лусочки крові святого, що лежать у чаші, стають рідкими й закипають! Багато свідчень збереглося й про статуї, які плачуть в Італії кривавими сльозами. Одне з більш відомих – криваві потічки з очей гіпсової 40-сантиметрової фігурки Богоматері, привезеної у 1994 році з усипальниці в Боснії. Диво тривало два тижні. Духовенство пояснило ці сльози фактом оплакування жертв Балканської війни, яка в той час бушувала, зокрема, і в Боснії.
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!