В Україні з першого січня мінімальну зарплату підвищили вдвічі – до 3200 гривень. Як каже голова найбільшого в Україні регіонального бізнес-союзу Олена Єременко, далеко не кожний підприємець має можливість всім співробітникам підвищити офіційну зарплату як мінімум до 3200 гривень. В результаті бізнесменам доведеться переводити найнятих працівників на половину ставки або ж зовсім звільняти. Сайт "Сегодня.иа" з'ясував, як і хто перевірятиме бізнес і що загрожує "недобросовісним" роботодавцям.
Як перевірятимуть роботодавців
Чекають скарг від працівників. Уряд створив спеціальну Міжвідомчу групу на чолі з віце-прем'єром Павлом Розенком, яка стежитиме за виконанням рішення про підвищення мінімалки. Такі групи незабаром запрацюють в усіх областях, головне їхнє завдання – реагувати на скарги працівників підприємств на своє керівництво.
Фото: архів
У "групи реагування" увійдуть місцеві чиновники – представники фіскальної служби, Державної служби праці. "Щоб не потрапити в односторонню ситуацію, коли за рішеннями президента, парламенту, уряду та інших держорганів ми покращуємо добробут громадян, а бізнес на зустріч не йде, власне, превентивний метод – це і є створення робочих груп, які будуть контролювати процес виплати мінімальної зарплати", – цитує главу Держпраці Романа Чернегу прес-служба відомства.
На даний момент невідомо, як саме поскаржитися на роботодавця робочій групі. Щоправда, прем'єр Володимир Гройсман обіцяє незабаром створити "комунікаційні можливості".
"Я хочу запевнити, що я доб'юся того, що кожен роботодавець належним чином буде оцінювати роботу найманого працівника. Нічого, якщо власник бізнесу трохи менше заробить грошей, а його працівники будуть отримувати значно більше. Це має бути логіка наших дій", – підкреслив прем'єр.
"Я хочу запевнити, що я доб'юся того, що кожен роботодавець належним чином буде оцінювати роботу найманого працівника. Нічого, якщо власник бізнесу трохи менше заробить грошей, а його працівники будуть отримувати значно більше. Це має бути логіка наших дій", – підкреслив прем'єр.
Відстежувати ситуацію також будуть і в Пенсійному Фонді (ПФ). Як пояснили в прес-службі відомства, якщо, проаналізувавши дані реєстру платників соціального внеску, буде виявлена недостовірна інформація, Пенсійний фонд може зажадати "усунути порушення". Також інформацію про порушення ПФ буде передавати в податкову та Державну службу статистики.
"Між Пенсійним фондом України, Державною фіскальною службою України та Державною службою України з питань праці буде здійснюватися обмін інформацією про відомості, які містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю", – повідомляють у прес-службі відомства.
Додаткові повноваження отримали органи місцевого самоврядування. Місцева влада може перевіряти дотримання закону про працю не тільки на комунальних, але і в приватних підприємствах. Податки з зарплати є основною дохідною частиною не тільки ПФ, але й місцевих бюджетів, тому, як припускають у Кабміні, місцева влада зацікавлена в припиненні порушень.
"До відання виконавчих органів міських рад належать: здійснення контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість населення, а також накладення фінансових санкцій (штрафів) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", – йдеться в законі про місцеве самоврядування.
Що загрожує "недобросовісним" роботодавцям
Як зазначає керівник практики Вирішення конфліктів і спорів JUSCUTUM Антон Куц, підприємці зобов'язані виплачувати зарплати на рівні не нижче мінімальної. Якщо ця вимога не виконується, бізнесменам загрожують великі штрафи.
"Держава встановлює рівень мінімальної зарплати і зобов'язана контролювати бізнес у цьому питанні. Всі зобов'язані платити не менше, ніж встановлено. На сьогодні чимало підприємств офіційно виплачують співробітникам цей мінімальний рівень. Чим вищий рівень мінімалки, тим більше податків збере держава. Адже невиплата заробітної плати загрожує серйозними проблемами: починаючи від адміністративної відповідальності, закінчуючи кримінальною. У випадку адміністративної відповідальності, порушникам переважно загрожують штрафи. А ось кримінальна відповідальність – це вже серйозно: можна отримати позбавлення волі на строк до п'яти років", – зазначає адвокат.
Фото: архів
Якщо роботодавець відмовився впустити на підприємство інспектора, "порушнику доведеться заплатити штраф у розмірі до трьох мінімальних зарплат (з 1 січня – 9600 гривень).
А якщо мета перевірки – знайти неоформленого співробітника або "тіньові" зарплати, роботодавцю, який не впустив інспектора, загрожує штраф до 100 мінімальних зарплат (з 1 січня 320 000 гривень). "Законопроект вплине на ринок праці, в тому числі підвищить рівень заробітної плати, призведе до денетінизації доходів від трудової діяльності", – йдеться в документі.
Торік за кожного неоформленого співробітника загрожував штраф у розмірі 43,5 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат), після зростання мінімалки за це ж правопорушення доведеться заплатити 96 тисяч гривень. Такий же штраф буде у тому випадку, якщо працівник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день.
Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час та на вихідних – доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – 32 тисячі гривень. Якщо зарплату затримали, підприємець повинен буде заплатити штраф у розмірі 9,6 тисяч гривень.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!