22 травня ми відзначаємо День cвятого Миколая Чудотворця, або в народі ще кажуть – «літнього Миколи». Воно засноване у ХІ столітті, в день перенесення мощей святителя Миколая з міста Мир Лікійських у місто Барі (Італія).
Річ у тім, що в той час варвари захопили місто Мири, де був похований святий Миколай, і спустошили його. Чудотворець явився уві сні пресвітеру італійського міста Барі й заповів йому забрати туди мощі. Християни, які там жили, зраділи знаку Божому й відправили знатних людей та священиків віднайти раку з мощами та перенести її на корабель. Хто торкався святої посудини – відчував неймовірну благодать, а як мав які хвороби – вмить зцілювався. Жителі міста урочисто зустрічали судно: у руках вони тримали свічки та співали пісень. З радістю та великою пошаною прийняли мощі Божого угодника. А через три роки збудували храм на честь святого Миколая і встановили там золоту раку для його нетлінних останків.
День «Миколи літнього» здавна вважався святом конюхів. На площах посеред сіл священики кропили скакунів свяченою водою. Потім вершники їхали в поле, «щоб нечиста сила коней не мучила». Тож існує кілька приповідок: «Прийшов Миколай – коней випасай», «Святий Юрій пасе корів, а Микола – коней».
Олеся КУЛІШ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!