Сьогодні ми святкуємо Другу Пречисту – одне з дванадцяти великих церковних свят у році. Воно було встановлене ще в IV столітті як ознаменування народження у благочестивого подружжя Йоакима та Анни дочки Марії – майбутньої Матері Господа нашого Ісуса Христа.
У жилах батька Діви Марії текла кров видатного пращура – псалмоспівця і пророка Давида, а його дружина походила з родини первосвященика Аарона. Подружжя довго чекало на появу дитини, але дожило до сивих років бездітним. У ті часи люди були переконані: майбутній Спаситель світу не може з’явитись у грішних батьків. Тому Йоаким і Анна постійно потерпали від докорів оточення, адже безпліддя в народі, що очікував на народження Месії, вважалося карою за важкі гріхи.
Благочестиве подружжя молило Господа про милосердя. Йоаким та Анна пообіцяли: якщо станеться диво і в них народиться дитина, вони обов’язково присвятять її служінню Богові. І невдовзі світ побачив майбутню Матір Свого Спасителя.
Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим, цього дня жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. А молитви в це свято до Пресвятої Богородиці майбутніх матерів про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, мають особливу силу.
А 27 вересня святкуємо Хрестовоздвиження. Воно теж належить до дванадцяти великих у році свят. Історія його встановлення цікава. Понад 300 років минуло від розп’яття Спасителя. Збулися слова Христові про те, що в святому місті не залишиться каменя на камені. Над місцями визначних християнських святинь, аби винищити пам’ять про них, імператор Адріан наказав збудувати язичницькі храми, а містечко отримало нову назву – Елія Капітоліна. У 313 році імператор Костянтин Великий подарував християнам свободу віросповідання. Він вирішив переконатися, наскільки реальною є євангельська історія про Ісуса з Назарета, розіп’ятого і воскреслого в Єрусалимі. Й почали шукати основний речовий доказ – Хрест Христовий.
У 326 році мати імператора, цариця Єлена, на чолі великої експедиції попрямувала до руїн Єрусалима. За одним з переказів, цариця побачила віщий сон, який вказав на святе місце. За іншим – старий єврей на ім’я Юда розказав, під яким саме язичницьким капищем захований Хрест. Але виявилося, що там є три розп’яття. Повз якраз проходила поховальна процесія. І тоді стали по черзі прикладати ті хрести до небіжчика. Після одного померлий ожив, а народ, вражений дивом, почав іти натовпом до цього Хреста. Аби показати святиню всім, її воздвигнули догори, щоб кожен міг її побачити на власні очі.
Цього дня православні християни тримають суворий піст, адже водночас це ще одна згадка про те, яку страшну ціну заплатив на Голгофі Господь за кожного з нас.
Олеся КУЛІШ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!