Українізація як зброя проти агресора. Чому Порошенко захищає українську мову

Українізація як зброя проти агресора. Чому Порошенко захищає українську мову

Україна

У вересні Президент України підписав Закон «Про освіту», який передбачає 12-річну середню освіту й обов’язкове навчання державною мовою з 5 класу. Ще до ухвалення законопроект обріс багатьма міфами, один із яких стосувався начебто закриття шкіл нацменшин. Запущені російською пропагандою чутки одразу підхопили деякі східноєвропейські ЗМІ та навіть політики. Однак посварити Україну з Європою Кремлю навряд чи вдасться, тому що закон не порушує права національних меншин. Щоб не потрапити на гачок кремлівських провокаторів, слід знати основні факти про мовний вимір освітнього закону.

Мова – код нації

Мова – це і спосіб мислення, і певний світогляд, окреслений історичними і культурними рамками. Знати українську мову означає читати українську літературу, слухати українські пісні, дивитися фільми українською і, звісно, могти захищати свої права українською.

«Звичайно, ми не могли не посилити роль української мови в освіті. Про що тут дискутувати? Людина, яка закінчує україн­ську школу, має вміти говорити українською мовою», – переконаний Президент України Петро Порошенко.

Стаття 7 Закону «Про освіту» визначає українську як мову освіти в Україні. Це не означає, що школярі не зможуть учити інші мови, а школи для нацменшин зникнуть. Закон гарантує болгарам, угорцям, румунам та іншим національностям вивчення рідної мови, а також навчання рідною мовою поруч із українською. Зокрема, документ дозволяє нацменшинам здобувати дошкільну й початкову освіту рідною мовою. А з 5 класу, навчаючись українською, учні зможуть також слухати кілька предметів будь-якою з офіційних мов Європейського Союзу. При цьому корінні народи (кримські татари) можуть здобувати освіту рідною мовою в окремих класах.

Услід за декомунізацією та україномовними квотами на радіо і телебаченні ця норма стала ще однією цеглиною, яку Президент заклав в оборонний мур нашої держави. Порошенко став першим в історії незалежної України президентом, який наважився зробити цей надзвичайно важливий крок для нації – закріпити позиції укра­їнської мови. Це ще один удар по російському агресору, який роками намагався впливати на Україну шляхом тотальної русифікації суспільства. А крім того, потужна інвестиція у майбутнє країни, в освіту та світогляд молодих українських громадян.

На жаль, не всі наші сусіди правильно зрозуміли цей крок України. Щоб пояснити свою позицію, український МЗС направив проект закону до Венеціанської комісії. Глава держави впевнений, що новий освітній закон наблизить нас до Європи. Й експерти не сумніваються, що вмілому дипломату Порошенку вдасться порозумітися із європейськими колегами.

Захист мов нацменшин

Відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованої 2003 року, Україна зобов’язана «передбачити належні форми і засоби викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях». При цьому вивчення регіональних мов має відбуватися «без шкоди для викладання офіційної мови». Хартія передбачає кілька варіантів: повну освіту на всіх рівнях мовами меншин, часткову освіту мовами меншин або ж викладання регіональних мов у складі навчальної програми.

Новий закон про освіту дозволяє навчання мовою нацменшин до 5 класу, а потім вивчення рідної мови і кількох дисциплін цією мовою. Таким чином, зауважують експерти, Україна виконує свої міжнародні зобов’язання і дотримується європейських стандартів. Водночас закон підсилює значення державної мови, що дуже важливо в умовах агресії Росії на сході України та постійного використання мовного питання у гібридній війні проти України.

«Україна демонструвала і демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке повністю відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами», – наголосив Петро Порошенко.

За словами заступника глави Адміністрації Президента України Костянтина Єлісєєва, всі закиди про утиски нацменшин політично мотивовані. У випадку з Угорщиною вони пов’язані з майбутніми парламентськими виборами, а також із намаганням відвернути увагу ЄС від власних міграційних проблем.

«Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження почувалися максимально комфортно і в ЄС, і в Україні. Більше мов – більше можливостей», – зауважив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Більше можливостей

На жаль, у суспільстві дуже мало говорять про те, з якими труднощами стикаються випускники шкіл у прикордонних областях, де традиційно мешкають представники угорської, румунської, болгарської та інших діаспор.

Приміром, за словами закарпатських викладачів, школярі з угорської діаспори не володіють українською мовою, оскільки стикаються з нею лише в старших класах школи. Уроків граматики виявляється недостатньо, щоб говорити і розуміти державну мову. Тож не дивно, що представників нацменшин сьогодні так мало в українських державних установах і політиці. Зараз, вивчаючи і рідну мову, і державну, вони отримають значно ширші можливості для самореалізації.

Тож новий закон – це політика не асиміляції, а консолідації нації. Можливо, якби такий закон було ухвалено ще двадцять років тому, ми би не втратили Крим і не мали би сьогодні війни на Донбасі.

Марія СТЕЛЬМАХ

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.visnyk.lutsk.ua

Хочете отримувати цікаві пропозиції на свою пошту?
Вкажіть свій емейл.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!