Поляк за національністю й українець за духом, він у 1945 році пробув у камері смертників Рівненської тюрми 79 днів, очікуючи розстрілу. Проте отримав замість страти 20 років ув’язнення в сталінських таборах. Там увійшов у групу організаторів відомого Норильського повстання 1953 року, пережив загибель трьох братів-патріотів, смерть батька на Уралі від голоду, розлуку з матір’ю на цілих тридцять років, гоніння та переслідування… Йдеться про уродженця села Гаразджа Луцького району, мешканця міста Зелена Гура, що в Польщі, 97-річного Степана Васильовича Семенюка.
Фашист цілував українську пшеницю
У 1938 році він став членом ОУН. Із приходом радянської влади працював учителем, однак у 1940 році, уникаючи арешту, знову перейшов у підпілля. Там його знали під псевдо «Федька». Але і прізвище Семенюк – також псевдо, взяте в цілях конспірації та залишене донині. Справжнє – Драницький. Ставши провідником Острожецького району, Степан Семенюк боровся як проти радянської влади, так і проти німецької окупації.
– Початок війни 1941 року застав мене на підпільній домівці в селі Ярославичі, – пригадує довгожитель, – німецьких «визволителів» побачив 26 червня. Німецькі солдати підпалювали хати, хоч там не було людей, для сіяння страху. З колони на мотоциклі офіцер в’їхав у лан пшениці, обняв колосся і цілував його. А мені при цьому зареклося: «Будеш їсти не пшеницю, а нашу землицю!»
У Норильську рятувалися... Гімном «Ще не вмерла Україна»
У травні 1943 року підпільника призначили на керівні посади проводу ОУН на Волині, він брав участь у боях, видав у підпільній друкарні в Колках посібник для початкових шкіл «Українознавство». Вивідавши від таємного агента місцеперебування Степана Семенюка, енкаведисти арештували його у вересні 1944-го. В тюрмі в Рівному він чекав розстрілу в камері смертників майже три місяці! Подібних до Семенюка приречених у Рівненській тюрмі на той час було два десятки. І несподівано для них вирок замінили на 20 років каторги. Наказ надійшов «зверху»: краще нехай спокутуватимуть провину надважкою працею на благо радянської влади.
Одним з таборів, де опинився волинянин, став Норильський. Саме тут у 1953 році відбулося небачене досі повстання в’язнів, яке безповоротно змінило історію тоталітарної держави. Серед організаторів цього бунту був Степан Семенюк.
– Ключову роль у ньому відіграли українці, зокрема колишні бійці УПА. Коли почався штурм захоплених нами табірних зон і солдати й офіцери поливали повстанців з автоматів та кулеметів, патріоти відбивалися камінням. А коли повстання закінчилося, заспівали гімн «Ще не вмерла Україна»…
У 1955 році групу поляків, зокрема й Семенюка, депортували добувати термін неволі в Польщу. Перебування в тамтешньому ув’язненні було набагато легшим і людянішим, аніж у радянських концтаборах. Невдовзі його звільнили.
Після виходу на волю тривалий час Степан Семенюк проживав у родичів, друзів з України, потім працював на будівництві. Згодом отримав житло у місті Зелена Гура, там одружився. Батьківщину щороку відвідував по декілька десятків разів. І доносив до багатьох правду про боротьбу за незалежність України.
Сергій НОВАК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!