Волинянин зняв на камеру вбивство американського президента Кеннеді

Волинянин зняв на камеру вбивство американського президента Кеннеді

Україна

Його 26-секундний «ролик» був головним доказом у справі!

Сьогодні історія з убивством 35-го президента США Джона Кеннеді, яке сталося 22 листопада 1963 року, набирає нових обертів. Адже нинішній глава Білого дому Дональд Трамп розпорядився розсекретити майже три тисячі документів, що стосуються цієї події! Цікаво, що одним із головних доказів у справі стало любительське відео, зняте вихідцем з Волині Абрахамом Запрудером.

«Кіно» викупили за 150 тисяч доларів

Абрахам народився у далекому 1905 році в містечку Ковель у єврейській родині. Прожив він на Волині п’ятнадцять літ. Далі його шлях проліг за океан у США. Абрахам працював на виробництві одягу у Нью-Йорку. Та у 1941 році перебирається у Даллас (штат Техас). Тут він стає співзасновником і президентом компанії, яка шила популярний жіночий одяг. Офіс фабрики розташовувався навпроти книгосховища, де причаївся кілер, який поцілив у Джона Кеннеді.

Візит Кеннеді в Техас був одним з етапів кампанії з підготовки до президентських виборів.

У Далласі було сонячно і тепло. Тож дах із лімузина зняли, щоб люди (а зібрався кількатисячний натовп) могли побачити свого президента. Проте  рівно о 12:30 пролунали постріли. Перша куля потрапила Джону Кеннеді в спину, пройшла наскрізь і вийшла через шию. Через п’ять секунд почувся другий постріл. Цього разу куля влучила в голову, «зробивши вихідний отвір розміром з кулак»…

Вже через кілька хвилин смертельно пораненого Кеннеді доставили в госпіталь, однак о першій годині дня була офіційно зафіксована смерть президента.

Рух кортежу по Далласу не знімали «наживо», адже більшість журналістів чекала гостей біля виставкового центру, а інші їхали «у хвості» делегації. Натомість Абрахам Запрудер, який був великим шанувальником Кеннеді, узяв свою побутову кінокамеру й почав зйомку. Так у кадр потрапило і саме убивство Джона Кеннеді. Відразу ввечері 22 листопада з плівки зняли три копії. Оригінал і одна з копій залишилися в автора, дві інші передали управлінню Секретної служби США. Через кілька днів популярний у той час щотижневий журнал «Лайф» викупив у Запрудера оригінальний запис за 150 тисяч доларів США. І вже за кілька днів на сторінках видання опублікували шокуючі кадри.

Ця 26-секундна зйомка здобула популярність як «фільм Абрахама Запрудера». Вперше її публічно продемонстрували по телебаченню тільки у 1975 році. Та автор стрічки до цього не дожив. Він помер 1970-го через рак шлунка.

У 1994 ж році Бібліотека Конгресу США внесла ролик Запрудера в Національний реєстр фільмів, куди включаються стрічки, що мають «культурне, історичне чи естетичне значення».

Убивця жив і працював у Мінську

Цікаво, що вбивцю Кеннеді вирахували відразу – вже через 1 годину 20 хвилин після смертельного пострілу поліція заарештувала Лі Харві Освальда. Проте своєї вини той не визнавав. За кілька днів чоловіка застрелили, коли він виходив з поліцейської дільниці у супроводі охоронців. Цікаво, що Освальд у 1959-1962 роках працював на радіозаводі в Мінську. Він жив у квартирі для партійців. Російської мови його вчив Станіслав Шушкевич, пізніше – перший голова Верховної Ради незалежної Білорусі, а тоді – звичайний робітник.

 Знаряддям убивства Джона Кеннеді вважається карабін «Каркано» з телескопічним прицілом, що був виявлений серед коробок з книгами на шостому поверсі книгосховища – поряд з будівлею, де проводив зйомку виходець із Волині Абрахам Запрудер.

Офіційні розслідування встановили: вбивцею був Освальд, але, ймовірно, за ним стояли замовники. Не виключалась участь у змові американських і радянських спецслужб… Розсекречення окремих документів вже підтвердило: американська розвідка знала, що вбивця Кеннеді Лі Харві Освальд в 1963 році контактував з агентами Комітету держбезпеки СРСР…

Наталія КРАВЧУК

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.visnyk.lutsk.ua

Хочете отримувати цікаві пропозиції на свою пошту?
Вкажіть свій емейл.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!