Минулого тижня у Москві відбувся архієрейський собор Російської православної церкви. На ньому виступав Володимир Путін та велася мова про підтримку «казаків» (нагадаємо, це була одна з перших незаконних бойових сил Кремля у Криму та на Донбасі). Брав участь у зібранні митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Він звернувся до собору з проханням підкреслити особливий статус Української православної церкви Московського патріархату (раніше був прописаний у пункті 18 розділу XI «Самокеровані церкви») в статуті РПЦ.
Попросив створити окремий розділ під назвою «Українська православна церква», аби припинити спекуляції, спрямовані на підрив її авторитету в очах мільйонів українців. Таку пропозицію на соборі підтримали. Отож формально центр УПЦ перемістився до Києва. Для чого ж це було потрібно? Зараз на розгляді Верховної Ради знаходиться проект закону, який пропонує окремий статус релігійним організаціям з керівними центрами в державі-агресорі. Для них передбачено перереєстрацію статутів усіх релігійних громад. Крім того, треба буде ще й укласти договори з державою, де пропишуть, що церкви визнають територіальну цілісність України і не вестимуть антиукраїнську діяльність. Перенесення «столиці» УПЦ до Києва багато у чому нівелює положення цього законопроекту.
Але ця косметична операція ніщо на фоні скандалу, який виник навколо листа до предстоятеля РПЦ Кирила від патріарха УПЦ КП Філарета. Фактично українська церква потрапила в провокаційну пастку. У процесі підготовки до собору в Москві до Філарета звернувся керівник Російської зарубіжної церкви митрополит Нью-Йоркський Іларіон (Капрал). Він передав побажання Кирила почати процес примирення. У зв’язку з цим на попередні переговори з головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополитом Іларіоном (Алфеєвим) до Москви прибула делегація УПЦ КП на чолі з архієпископом Рівненським Іларіоном. Вони навіть разом відслужили літургію в одному з підмосковних храмів. Зрештою, українській стороні запропонували підготувати лист за підписом Філарета максимально коректного змісту, який можна було б зачитати на соборі. Його глава УПЦ КП дійсно написав, звернувши увагу на те, що діалог стане можливим лише після відміни багатьох негативних рішень синоду та соборів РПЦ, зокрема щодо самого Філарета, як-то накладення на нього анафеми.
Про бажання покаятися і повернутися в РПЦ Філарет не писав. Лишень, пам’ятаючи про те, що Христос заповідає шукати примирення з ворогами і просити прощення за власні гріхи, патріарх УПЦ КП звернувся з такими побажаннями й у листі. І додав, що прощає тих, хто його ображав, і не гнівається на них. Ці слова у Москві були подані як покаяння в «гріху розколу» і готовність знову прийти «у лоно канонічного православ’я». Деякі російські ЗМІ навіть встигли запевнити, що Філарет «повертається» в РПЦ. Патріарх же заявив, що Москва його обдурила. І хоча в УПЦ КП все-таки не відмовляються від продовження діалогу з Російською православною церквою, проте навряд чи щось путнє вийде зі справи, яка починається з обману.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!