Напередодні Старого Нового року, що припадає на 14 січня, в Україні відзначають Щедрий вечір. Накривають багатий стіл – з печенею, ковбасами, млинцями, пирогами та варениками. Ставлять на нього й «другу» кутю. А ще 13 січня називають днем Меланки, або Маланки – на честь знатної римлянки Меланії, котра жила у V ст., будувала церкви. Згодом вона стала черницею й молитвами творила чудеса.
А 14 січня в українців кілька свят. Перше – на честь Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської, законодавця чернечого життя. Він походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Батько Василія Великого був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї виховували десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до лику святих! Також у цей день відзначаємо свято Обрізання Господнього.
На Старий Новий рік зранку прийнято щедро засівати зерном оселі. Роблять це традиційно лише хлопці та чоловіки. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тому їм посівати не годиться. Зерно після посівальників збирають і віддають курям, щоб добре неслися. Цього дня не можна лаятися і злословити, думати про погане, аби не збулося.
Народні прикмети. Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно. Сильний сніг на Василя – бути хорошому літу. Снігопад – на багатий врожай.
Олеся КУЛІШ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!