В Україні змінили правила маркування харчових продуктів

В Україні змінили правила маркування харчових продуктів

Україна

В Україні вступив у дію «Закон про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Документ передбачає інформування покупців про вміст у продуктах харчових домішок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість. Щоправда, хоча закон й вступив у дію у 2019 році, виробникам дали три роки для переходу на новий регламент та для продажу запасу товарів, які вже марковані старими етикетками.

Документ встановлює вимогу щодо надання споживачеві інформації про те, чи зазнавав харчовий продукт розморожування, враховуючи, що заморожування та подальше розморожування певних продуктів обмежує можливості їхнього подальшого використання і може впливати на його безпечність.

Держпродспоживслужба уточнює, що новий закон стосується як інформації на етикетках, так і даних про харчові продукти, які повідомляють в рекламі, під час продажу або в кафе і ресторанах.

Якщо це продаж продукту через інтернет або поштою, його повинна супроводжувати відповідна документація.

Закон передбачає, що інформація на етикетках повинна бути доступною, зрозумілою, правдивою та вичерпною. Наприклад, на ковбасі писатимуть не тільки її склад, але й чи їстівна її оболонка. На мороженій рибі – кількість води у крижаній глазурі. На напівфабрикатах – спосіб приготування, на м’ясі – чи заморожувалося воно.

Врегульовано навіть розмір шрифту, яким написано склад. Він не повинен бути меншим, ніж 1,2 мм. Алергени в складі зобов’язали виділяти окремо. На етикетці також має вказуватися наявність пальмової олії і транс-жирів, які сьогодні «ховаються» за «комбінованим складом».

Закон розділив поняття, що стосуються термінів придатності продукції. Тепер «мінімальний термін придатності» будуть вказувати на тих продуктах, які цілком придатні до вживання і після його закінчення, а «вжити до» – на тому, що швидко псується.

А на продукти на зразок горілки, яким час не страшний, взагалі не вказуватимуть термін придатності. Зате окремо потрібно буде прописувати номер партії продукту, щоб, наприклад, в разі отруєнь оперативно вилучати її з обігу.

Надання неточної, недостовірної інформації про продукт, передбачає накладення штрафу на підприємство у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, на фізосіб-підприємців – у розмірі 10 мінімальних зарплат. Реалізації або реалізація продуктів харчування чи кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя, здоров’я людини або тварини, передбачає накладення штрафу на підприємство у розмірі 5 МЗП, на фізосіб-підприємців – 3 МЗП.

Ненадання інформації споживачеві щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, передбачає накладення штрафу на підприємство у розмірі 30 МЗП, на фізосіб-підприємців – 20 МЗП.

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

  • вул. Перемоги, 15, м. Луцьк
  • T 0 332 77 48 84, 0 332 77 49 85
  • T Редактор сайту Ірина Бура 066 606 94 80
  • Email:visnyk@visnyk.lutsk.ua

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×