Народила дитину на 4 стадії раку з метастазами і відмовилася від хіміотерапії

Народила дитину на 4 стадії раку з метастазами і відмовилася від хіміотерапії

Україна

«Я навіть не збиралася помирати», – пояснює свій вчинок жінка

2010 рік став для Дар’ї Полушкіної, яка нині з сім’єю проживає у смт Макарів Київської області, доленосним. Молоде подружжя мріяло про багатодітну родину. І ось – Дар’я при надії. Перше УЗД молода жінка чекала з нетерпінням, їй з чоловіком дуже кортіло дізнатися, хто у них буде: хлопчик чи дівчинка. Однак перше УЗД виявилося зовсім не радісним. Лікар, який довго і зосереджено обстежував вагітну, запитав, чи бажана ця дитина?..

Саме тоді 22-річна жінка дізналася, що у неї на яєчнику пухлина, розміром з куряче яйце, яку терміново потрібно видаляти. Під час підготовки до оперативного втручання лікарі ще кілька разів запитували, чи бажана вагітність, і, розуміючи увесь сенс їхніх непрямих натяків, Дар’я наголосила: «Хай там що, а дитину збережіть!»

Перша стадія онко за три місяці переросла у… 4-ту

Операцію робили у пологовому. Все пройшла успішно: яєчник з пухлиною вирізали, вагітності не нашкодили. Через кілька тижнів прийшли результати аналізів пухлини: це був рак першого ступеня. І хтозна, чи то операція посприяла, коли в організм фактично запустили кисень при операції і онкологія почала розвиватися шаленими темпами, чи гормональний збій через вагітність, але вже через якихось три місяці хвороба з  1 стадії переросла у… 4-ту. За цей період жінка схудла аж на 10 кілограмів. Постійно відчувала слабкість, не могла довго стояти на ногах. Їсти готувала – і то сидячи.  

– У мене почала на післяопераційному шві рости ґулька. З неї взяли біопсію і, нічого не пояснюючи, сказали, що потрібно негайно робити кесарів розтин. Я дуже злякалася, бо ж це було лише 7 місяців вагітності! На операцію лікарі з пологового викликали онкогінеколога. Щойно дістали дитину, як до «роботи» приступив він – почав видаляти мені всі пухлини в організмі. Одна з них була в матці, друга – на другому яйнику, і третя – на тазу. Матку і другий яєчник вирізали разом із пухлинами. Метастази з матки вже «перекинулися» на печінку, – розповідає Дар’я.

Народилась дівчинка, причому повністю здорова. Вага – 2200 г. Навіть без допомоги почала дихати. В реанімацію дитини не клали, однак її мама там пробула аж сім днів. Найважче Дар’ї було переносити те, що вона не могла бути поряд з донечкою. Плакала і уявляла, коли зможе взяти на руки свою крихітку. На другий тиждень після пологів молодій мамі почали капати хіміотерапію. Усього лікарі призначили їй 8 курсів. Точного діагнозу вони Дар’ї не повідомляли,  навіть її чоловіку не одразу все розповіли. Однак матері породіллі медики прямим текстом сказали оформляти опікунство на новонароджену дитину на себе, себто - давали розуміти, що її доньки скоро не стане. Коли Дар’я приймала хіміотерапію, медики продовжували підготовлювати її матір до найгіршого…

Кожну хвилину поряд був чоловік

- Коли я дізналася свій точний діагноз, я ніяк не зреагувала, - розповідає наша героїня. - Знаєте, я людина дуже позитивна, життєрадісна, тож помирати я навіть і близько не збиралася. У мене була потужна підтримка – мій чоловік. Весь час, коли мені капали хімію, він був поряд, ми молилися і читали Біблію. Максимально намагалися тримати спокій і рівновагу. І знаєте, я так легко перенесла хімію, ніби мені вітаміни капали, а не такий жахливий препарат. Дуже мене мотивувала і моя новонароджена донечка – Міланка. Уся церква,- куди ми з чоловіком ходили, молилася і постилася за мене. Не знаю як і чому, але я була впевнена – що житиму.

    Через три тижні після першого курсу хіміотерапії лікар сказала, що потрібно проходити другий курс. Але Дарина з Артемом вирішили відмовитися. Тоді лікар взяла хвору за руку, відвела убік і сказала: «Що ти робиш, не слухай чоловіка, він сьогодні є, а завтра його нема. А ти думай за себе». Однак такі аргументи не подіяли, і медик просто махнула рукою, мовляв, роби як знаєш, наслідки тобі відомі…

    У той період, коли онкохвора повинна була проходити 2 курс хіміотерапії, вона з чоловіком почала навідувати у лікарнях людей, які мали ту ж хворобу, що і вона. Кожного з них вона підбадьорювала і казала, що проходить ті ж випробовування, що й вони.

    – Не думайте, що я не боялася. Звісно, я знала, що зі мною може статися. Але я почала відганяти страх. Виписала з Біблії всі вірші про зцілення і щодня їх перечитувала. Це дуже мене підбадьорювало і давало сил. Ці вірші і тепер мене допомагають не боятися, що хвороба повернеться, – продовжує Дар’я.

    Рак і метастази шукали мало не під лупою…

    Через 5 місяців після відмови від хімії жінка вирішила пройти повне обстеження. Результат просто шокував. Ні раку, ні метастазів, які мало не під лупою ретельно вишукували вражені медики, не було. А Дар’я мало не стрибала від радощів. Лікарям нічого не лишилося, як просто відпустити її і після вироку – рак 4 стадії з метастазами – вона… здорова і її немає чого тримати у лікарні. Щоправда, перші 6 років вона щопівроку проходила контрольні обстеження. Потім – раз у рік. З моменту, коли хвороба втратила усі шанси на перемогу, минуло уже  9 років…

    – Часто люди просять розказати секрет мого дива. Але якогось певного рецепту немає. Я знаю людей, які відмовилися від хіміотерапії, і тепер їх немає серед живих. Суть не в радикалізмі, я завжди всім кажу, що Бог діє і руками лікарів, головне – вірити і не панікувати, – завершує наша героїня.

    Ірина Бура

    © «Вісник»

    Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

    • вул. Перемоги, 15, м. Луцьк
    • T 0 332 77 48 84, 0 332 77 49 85
    • Email:visnyk@visnyk.lutsk.ua

    Наші інформери

    «Вісник» в соцмережах

    Журнал «Люди і долі»

    ×