Молодий чоловік, який пересувається на колінах, просить президента купити його дружині електровізокНазар і Аліна зі своїм синочком

Молодий чоловік, який пересувається на колінах, просить президента купити його дружині електровізок

Україна

Назар і Аліна познайомилися в Інтернеті. Він – з Чернівецької області, а вона – з Харкова. Молоді люди однакового віку – їм по 22 роки. Незадовго після знайомства вони одружилися і народили сина. Ніби нічого незвичного в їхній історії кохання не було б, якби не їхній спільний діагноз – ДЦП.

Важкий діагноз у Назара Статкевича спричинений патологією плаценти та гіпоксією. Його матір – Алла Гаврилюк – зрозуміла, що з дитиною щось не те, коли сину було 7 місяців. Потім послідували довгі роки лікування, реабілітації та пристосування до життя.  Усе життя жінка підтримує сина не тільки фізично, а й морально, адже коли він через Інтернет знайшов своє кохання у Харкові, вона схвалила його вибір. Свідомо знаючи, що його обраниця – Аліна, має аналогічний діагноз, тож йому  доведеться бути фізичною підтримкою уже для них обох – сина та його обраниці.

В один прекрасний день Назар сказав  матері, що йому потрібно поїхати до Харкова – познайомитися з Аліною наживо, так би мовити. Вона разом зі своїм другим чоловіком – вітчимом Назара, супроводжували сина на довгоочікуване побачення. Батьки Назара розлучилися 11 років тому, але рідний батько підтримує хороші стосунки із хворим сином.

Після зустрічі, яку Назар називає, як незабутню і неперевершену, молоді люди продовжували своє спілкування через Скайп. Через деякий час Назар забрав Аліну до себе в гості. Щоправда, її мама довго вагалася, чи відпускати доньку, але її таки вмовили, мовляв, усього на 2 тижні. Однак два тижні затягнулися на 3 роки…

Через деякий час Аліна завагітніла. Хоча лікарі суворо попереджували: вагітніти їй не можна. Але вона все-таки виносила дитя. Хлопчик, якого назвали Євген, народився здоровий. Йому вже майже рік. Молодим батькам допомагає мама Назара і бабуся, яка теж дуже тішиться правнуком.

Запис відео з розпису у РАЦСі цієї милої пари не можна дивитися без щему в серці і трепету. Назар – у гарному костюмі, на інвалідній колясці, надзвичайно сильно хвилюється. Аліна – у гарній рожевій сукні, така тендітна і ніжна. Дуже гарна і природна. Усю церемонію її тримає рідний батько, адже сама вона стояти не може. Після спільного «так» на знак згоди поєднати свої долі навічно, їм розстелили рушничок щастя. Тато Аліни, аби були дотримані традиції, допоміг доньці ступити на вишитий оберіг, тато Назара – підняв сина і теж допоміг йому. «Одночасно стали», – радісно закричали гості і заплескали в долоні. Кожен з присутніх намагався не показувати свого хвилювання за молодих, усі посміхалися і раділи за новостворену родину.

Назар не може сидіти без діла, особливо коли став батьком. Він займається продажами через Інтернет. Однак ця робота вимагає частих візитів на пошту. А дороги для візочників у селищі міського типу Глибока, м’яко кажучи, не пристосовані. Однак не це бентежить молодих батьків, адже найбільша їхня мрія – гуляти разом із сином.

– Я з дитинства пересуваюсь на колінах, а Аліна ходить біля стінки і за руку. Ми самі справляємося у побутових справах, хіба що, аби поїсти, то нам потрібна допомога, – каже Назар.

Попри важку хворобу, Аліна весь час годувала дитину грудьми. Сім’я живе на пенсію з інвалідності – 3 тисячі гривень, яку отримує Назар, і 2 тисячі – Аліна. Плюс – гроші на дитину і підзаробіток Назара.

– Наш син скоро почне ходити, і з ним потрібно гуляти, тому нам дуже потрібна електроколяска. Нові коштують чотири з половиною тисячі доларів, вживані можна знайти за півтори тисячі доларів США. Мені таку коляску подарував мій хрещений батько. Тому я хочу попросити допомоги у Володимира Зеленського або якогось іншого політика чи депутата. Я ніколи нічого не просив у держави, але мені потрібно пересуватися разом із дружиною і сином та бути якомога менше від когось залежним. Я розумію, що в житті треба надіятися лише на себе, слід всього добиватися власними силами. Але у наших депутатів автівки – від 100 тисяч доларів, там одна фара коштує більше, як коляска, яка життєво нам необхідна, – говорить Назар.

І попри те, що молодий чоловік наголосив, що він не просить грошей у простих людей, адже всім зараз живеться не солодко, фактично за чотири дні на його картку небайдужі скинули більше від ста тисяч гривень, чи варто й говорити – але ці гроші скидали таки прості люди, державі, вочевидь, не до потреб цієї молодої сім’ї…

– Я з дружиною просто шокований від підтримки людей, я такого навіть не очікував. Тепер ми в Інтернеті вже підшуковуємо електровізок для Аліни. А якщо лишаться гроші, ми або віддамо їх на благодійність, або поїдемо у клініку Козявкіна в Трускавець, де займаються лікуванням таких, як я і моя дружина, – завершує Назар.


Ви також можете наблизити здійснення мрії цієї молодої сім’ї, переказавши їм кошти.

Карта Приват24:

5168757300453950

Статкевич Назар Васильович

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

  • вул. Перемоги, 15, м. Луцьк
  • T 0 332 77 48 84, 0 332 77 49 85
  • T Редактор сайту Ірина Бура 066 606 94 80
  • Email:visnyk@visnyk.lutsk.ua

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×