Минулий тиждень вніс серйозні зміни у хід бойових дій на сході України. Відчуваючи швидкий кінець вигаданої у Кремлі «Новоросії», війська РФ почали відкрите вторгнення на територію України і перейшли у стрімкий наступ по різних ділянках фронту. Трагедією обернулася битва за місто Іловайськ Донецької області, яка особливо боляче відізвалася у серцях волинян. Тільки з 23 по 26 серпня за офіційними підтвердженими даними (вони ще досі не повні) полягли 19 волинян із різних підрозділів. Але це був лише початок.
Іловайський «котел»
Бої за звільнення міста Іловайськ тривали із середини серпня. Українським військовим вдалося оволодіти двома третинами населеного пункту. Для зачистки туди ввели добровольчі батальйони Нацгвардії та МВС, озброєні переважно легкою стрілецькою зброєю. Серед них опинилися і бійці спецроти волинської міліції «Світязь», які щойно приїхали у зону АТО. Своє завдання вони за планом мали виконати за добу. Проте все виявилося набагато складніше. Бойовикам і російським найманцям почало надходити підкріплення з регулярних частин російської армії. Щодня місто обстрілювали з «Градів» та «Ураганів». Командир батальйону спеціального призначення «Донбас» Семен Семенченко одразу забив на сполох. Він вимагав, аби загонам в Іловайську надіслали підкріплення з важким озброєнням. Та усі спроби змінити ситуацію лише погіршували її. Іловайськ став пасткою для українських військ. Потрапити сюди вдавалося, а вийти - ні. Вони опинилися у подвійному кільці оточення. Причому друге коло утворили псковська десантна та танкова дивізії збройних сил РФ.
Серед оточенців опинилася й третя батальйонно-тактична група 51-ї ОМБР з Володимира-Волинського. Перша страшна трагедія для волинян трапилася якраз тоді, коли на виручку їй надіслали 2-й батальйон цієї ж бригади. Це практично було перше повноцінне бойове завдання підрозділу після виходу з бази у селищі Дачне на Донеччині. Як кажуть військові, командирам, які вели підкріплення, очевидно, забракло досвіду. Колона йшла маршем без достатньої розвідки. За свідченнями очевидців, з двох боків її затисли ворожі танки, після чого почався обстріл ще й із систем залпового вогню. Майже уся «броня» та автомобільна техніка була знищена. Військові опинилися в оперативному оточені, і пробивалися назад, хто як міг. Точну кількість загиблих у цій м'ясорубці не порахували й досі. Чимало військових опинилися у полоні.
У нерівних боях з російськими окупантами особливий героїзм проявили двоє волинських солдатів. Кулеметник Олександр Деркач із села Довжиця Маневицького району прикривав відступ своїх товаришів. Обравши гарну позицію, він понад годину стримував наступ кількох десятків десантників. Олександр загинув, але своє життя віддав не даремно - бійці, яких він прикривав, змогли дістатися безпечного місця.
Роман Бірюков був у колоні, яку обстрілював ворог. Міна влучила в автомобіль, у якому він їхав. Романові пощастило тоді лишитися неушкодженим, і під вогнем він почав виносити з поля бою поранених. Двох бійців встиг витягнути у «зеленку», а коли вертався по третього, поруч з ним розірвалася міна... Роман загинув.
Росіяни пообіцяли гуманітарний коридор - і розстріляли його
Новий виток трагічних подій розпочався 29 серпня. За домовленістю з командуванням російських частин, які утворили Іловайський «котел», оточені українці мали залишити місто через спеціальний гуманітарний коридор. Перед цим мав відбутися обмін полоненими - якраз напередодні українці захопили чергову групу ворожих десантників. Однак чого варта високопарна фраза «Слово русского офицера», стало ясно одразу після того, як українські силовики сформували свою колону для виходу з-під Іловайська. Російські військові запропонували забрати поранених українців і відправити у лікувальні заклади. «Важких» передали ворогу також, бо вони б загинули без термінової допомоги медиків. Після цього росіяни відкрили по колоні, у якій були десятки захоплених псковських десантників, вогонь з танків та «Ураганів» (схожа до деталей історія відбулася у 2008 році у Грузії поблизу міста Горі). Частині колони вдалося прорватися вперед. Тут приймали бій міліціонери з підрозділу «Світязь». Реально ж сили українців опинилися у трьох різних осередках оточення. Увечері цього ж дня російське командування висунуло ультиматум - або здаєтеся у полон, або тотальне знищення. Президент України Петро Порошенко на найвищому рівні проводив переговори про порятунок українських силовиків, і знову отримав купу порожніх обіцянок.
Тож трагічні події в районі Іловайська ще й досі не закінчилися. Українські військові та міліціонери зі спецпідрозділів невеличкими групами самотужки та за допомогою волонтерів і місцевих мешканців добираються до своїх. Так, за даними Волинського військового комісаріату, за останні дні з оточення вийшли понад сотня бійців 51-ї бригади. Хтось кілька днів пробирався полями і кущами, комусь пощастило вирватися вже з ворожого полону. Нині бригада виведена до місця базування у селище Дачне Донецької області. Тут вирішуватимуть її подальшу долю.
Також відомо про вихід з оточення 32 бійців роти патрульної служби спеціального призначення УМВС України у Волинській області «Світязь». Один міліціонер загинув, четверо отримали поранення. Доля семи бійців лишається невідомою.
Окремий розділ - полонені. Лише в Іловайському «котлі» до рук російських військових та терористів ДНР потрапило більше 500 осіб. Близько 200 з них, за словами заступника комісара Волинського військкомату Володимира Бондарука, волиняни. Щодо загиблих і поранених поки що взагалі воліють нічого не говорити, інформація засекречена. Більш чіткі цифри можна буде отримати за два-три тижні.
Трапляються і щасливі випадки. Двох солдатів 51-ї бригади з Володимира-Волинського, яких уже записали до мертвих, знайшли серед живих і не у полоні. У суцільному хаосі, який нині є поблизу Іловайська, надзвичайно важко збирати будь-які дані. За це беруться як військові, так і волонтери. Нерідко їхні дані взаємозаперечні. Більш-менш зведена інформація є у Центрі звільнення полонених. Сюди можна звертатися за телефонами: (063) 888-40-40, (095) 628-00-08, (097) 070-70-14.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ
Від редакції: Висловлюємо співчуття рідним загиблих героїв.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!