Волинь

У західному регіоні найбільше молока та м’яса виробляє Волинь

12 жовтня 2005, 00:00
0
0
Сподобалось?
0
Затяжна весна, не надто втішне літо (адже дощило так, що в деяких районах зерно згнило), посушлива осінь – як усе це вплинуло на врожай? Що чекає сьогодні село, чи має воно ринки збуту своєї продукції? Про це – в інтерв’ю з начальником головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Анатолієм АРШУЛІКОМ.
– На жаль, нинішнього року наші сподівання не виправдалися. По всіх категоріях господарств область намолотила 732 тисячі тонн зерна при врожайності 26,3 центнера з гектара. Хоча ми сподівалися, що врожайність буде 29-30 центнерів з гектара. Цьому дійсно зашкодили погодні умови. Внаслідок весняної стихії в області загинуло 10,4 тисячі гектарів сільгоспкультур, у тому числі зернових – 7 тисяч гектарів.  Крім того, на початку жнив дуже задощило. У поліських районах за кілька днів випала двомісячна норма опадів. Зернові, особливо жито, почали проростати на пні. А це вплинуло і на кількість, і на якість зерна. Спеціалісти підрахували, що Волинь недобрала через погодні умови 185 тисяч тонн зерна, – сказав Анатолій Аполлонович.
– Чи має область де збути зернові?
– Дійсно, спочатку виникла проблема зі збутом зерна. Адже на момент жнив у сільгосппідприємствах ще залишилося минулорічного зерна більше 100 тисяч тонн, у тому числі жита – 35. Тому в цілому у державі було намічено чотири шляхи продажу зерна: 3 – державні, один – регіональний.  ДАК “Хліб України” хоч і збільшив поставку українського зерна за кордон на 25 відсотків, однак волинського вони не закуповували, мотивуючи тим, що наша область розташована дуже далеко від одеського порту і їм невигідно звідси возити зерно. Ми сказали, що звернемося до Прем’єра, і з Волині  “Хліб України” все ж закупив тисячу тонн зерна. Другий шлях його збуту – держрезерв, куди ми здали 5 тисяч тонн. 35 тисяч тонн засипано для зберігання на склади сільгосппід-приємств, хлібопекарських підприємств та на елеватори. При вигідних господарству цінах зерно буде реалізовуватися.
Ще один напрямок збуту зерна – аграрний фонд. Ця структура створена надто пізно, аж у червні, коли розпочалися жнива. Однак сьогодні це єдиний фонд, який залишився працювати на ринку зерна, і він не “панський” – бере пшеницю всіх класів, жито, чим підтримує Полісся (його на Волині висівають шість районів). Мета цього фонду – робити закупівлю сільгосппродукції в момент пікового її виробництва: під час жнив – зерна, в період копання буряків – цукру, осінню – м’яса. І не допустити спаду закупівельних цін в період виробництва цієї продукції та їх підняття на ринках під час її більшого споживання.
– А за якою ціною аграрний фонд закуповує продукцію?
– Аграрний фонд дає бюджетну позичку, тобто платить вже сьогодні 80 відсотків від вартості зерна. Водночас ця продукція залишається зерном господарства. Якщо сільгоспвиробник, скажімо, через три місяці знаходить покупця, який платить більше, тоді повертає резервному фонду тих 80 відсотків. Щоденно аграрний фонд проплачує за 300-400 тонн жита. Загалом по Волині до аграрного фонду продано майже 9 тисяч тонн зерна, а це 3,6 мільйона гривень.
Хоча є ще такий ринок збуту зерна, як регіональні потреби – закупляють хлібоприймальні і хлібопереробні підприємства області. Тримісячна потреба в нас становить 16,6 тисячі тонн. Ми її виконали до 1 жовтня на 130 відсотків.
– Скільки коштувало зерно цього року?
– Ціни нижчі, ніж минулого року. Пшениця 3 класу коштувала 550 гривень (у 2004 році – 800), 4 класу – 470 гривень (у 2004 році – 700 гривень). Жито нині коштує 420 гривень.
– Що можете сказати про врожай вже 2006 року?
– Волинь постійно працює в складних кліматичних умовах. У вересні не було дощів, запаси вологи в орному шарі грунту навіть не мінімальні, а критичні. Як  за таких умов  якісно сіяти? Хоча в області вже й так добре засіялися. Ми добре розуміємо, що не складаємо конкуренцію по зерну південним областям, хоч деякі райони та окремі господарства дійсно мають хороші врожаї: по 46 центнерів з гектара. Краще посіяти менше, але якісним насінням і зібрати вищі врожаї. Тому господарства на 15-20 відсотків зменшать площі посівів озимих зернових. Але сіятимуть інші культури: озимий ріпак, льон, картоплю, кормові культури, ярі зернові.
Хоча в нас на селі ще немає системи збуту вирощених овочів. Ми відійшли від планової економіки, яка була при Союзі, а ні до чого ще не прийшли. Якщо держава виділить на село обіцяних 14 мільярдів гривень, буде робити замовлення на те ж молоко, м’ясо, зерно по гарантованій ціні, то буде толк. Отоді настане рік села і багато планів сільгоспвиробників реалізується.
– А чому досі немає в Луцьку постійно діючого сільгоспринку?
– Ми цю проблему піднімаємо кілька років. Всі кивають головою, а селянин і далі торгує на асфальті. На ринку можна проводити ярмарки, торгувати оптом м’ясом чи овочами, вивозити на продаж якісне насіння або племінну худобу, свині, птицю. Тобто організувати все так, як це робиться в цивілізованому світі.
– Які перспективи в аграрників Волині?
– Покликання Волині – тваринництво. Ми в цій галузі серед дев’яти західних областей на першому місці як за кількістю поголів’я, її продуктивністю, так і за кількістю продажу м’яса та молока.
– Яка нині ситуація з врожаєм цукрових буряків?
– Ними засіяно в області 29 тисяч гектарів. Хоч сухо і буряк важко копати, але цього року він має більшу цукристість. Та головне, що в нас збереглися всі чотири цукрові заводи, які конкурують між собою. По області в середньому матимемо 700-800 тисяч тонн цукрових буряків, відповідно, й цукру Волинь очікує з цьогорічного врожаю до 100 тисяч тонн. А його вистачить не тільки волинянам. Як, зрештою,  і молока, і м’яса, і зерна, і борошна.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО



 


 

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися