Люди з давніх-давен не просто милувалися веселкою, а й пов’язували з її сходженням на землю безліч повір’їв. Вважали, що це ворота у потойбічний світ чи небесний міст, по якому спускаються ангели на землю.
Райдуги до Потопу не було?
Особливого значення веселці надає Церква.
– Це явище описано під час всесвітнього Потопу, це знамення Бога, – пояснює кандидат богословських наук, викладач Волинської православної богословської академії, священик Андрій Хромяк. – Одні богослови вважають, що вона тоді з’явилася вперше. Мовляв, раніше її не існувало, бо не було дощу, тож і земля зволожувалася тільки туманом та росою. Інші допускали, що райдуга – просто небесний феномен. Тепер же їй приписується особлива символічна дія: дощ не став суцільною водяною масою, яка загрожувала потопом, бо його зупинило сонце. Так веселка символізує союз Господа і людини. В іконографії вона закріпилася як атрибут Божої слави, символ відродження.
Сім кольорів і тисячі відтінків
Що ж таке веселка з наукового погляду? Це атмосферне явище, яке спостерігається при освітленні сонцем водяних крапельок, як правило, під час чи після дощу. Промені особливим чином заломлюються, у результаті чого й утворюється на небі різнокольорова дуга.
Хто з нас у дитинстві не завчав кольори веселки, повторюючи: «Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидят Фазаны»? Перша буква кожного слова відповідала за назву кольору й порядок розміщення його у дузі. Українських варіацій колись на цю тему не було, принаймні, нас їх не вчили. Зате сьогодні подібних придумали аж… 59! Моя улюблена: «Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати». Так легко запам’ятати, що першим йде червоний, далі оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і завершує кольоровий ланцюжок фіолетовий. Проте, хоч ми й звикли розрізняти у веселці лише ці сім кольорів, насправді відтінків вони дають тисячі, які плавно переходять з одного в інший.
Цікаво, що яскравість і ширина райдуги залежать від розміру крапель дощу. Чим більші, тим ефектніше виглядатиме й сама дуга, адже у ній переважатиме насичений червоний колір. Якщо дощик дрібненький, то зійде широка веселка, проте з блідими краями.
Не дуга, а… коло
Якою ж буває веселка? Думка про те, що це дуга, яка своїми краями торкається землі чи води, помилкова. Адже те, що ми зазвичай бачимо, це лише… верхня половина. Насправді веселка – коло, а його центр знаходиться на одній прямій з нашими очима та сонцем. При цьому одночасно бачити і різнобарвну дугу, і небесне світило неможливо. А коли її споглядати з борту літака чи високої гори, тоді й побачите ціле райдужне коло.
Та окрім звичайної веселки бувають й інші, ще більш дивовижні (вчені виділили 12 видів). Нерідко сонячні промені утворюють їх одразу дві, а то й чотири. Нещодавно чотирикратну дугу спостерігали у небі над китайським островом Тайвань. Природне явище тривало аж дев’ять годин! Це феноменально, адже вчені зафіксували найбільш тривалу в історії спостережень веселку. Раніше у Книзі рекордів Гіннеса красувалася шестигодинна англійська райдуга на небі у Йоркширі, яку бачили 14 березня 1994 року.
Щодо подвійної веселки, то побачити її – на удачу. Вірять, якщо у цей момент загадати найпотаємніше бажання, воно обов’язково збудеться. До речі, тоді одна дуга показує нам кольори у звичному порядку, а друга – у зворотному (від фіолетового до червоного). Ділянку неба між ними називають смугою Олександра – на честь давньогрецького філософа Олександра Афродісійського, який вперше описав це явище ще у 200 році нашої ери. У давніх греків та римлян веселка уособлювалася в богині Іриді, вісниці Олімпійських ігор. У скандинавів вона вважалася мостом з неба на землю. А у слов’ян – це рура, що тягне в хмари рідину з потоків, ставів та криниць, а з нею і рибу, жаб, каміння… Вірили: якщо дійти від краю, що стоїть на землі, до іншого, котрий впирається у воду, то осліпнеш. У народі й досі кажуть, що у місцях, де райдуга торкається землі, знаходиться скарб.
Це явище є і взимку
Ще рідкісніше явище – перевернута веселка. Вона півмісяцем з’являється у небі «ріжками» догори. Хоча спеціалісти зауважують, що насправді це інше природне явище – так зване гало. Але в народі його все одно називають райдугою.
Різнобарвне світіння дає і… туман. Правда, ця дуга пофарбована у дуже бліді кольори, а інколи виглядає майже білою. На противагу їй існує вогняна веселка. Вона аж горить кольорами між перистими хмарами й виглядає як ділянка неба у вогні. Буває і місячна. Особливо гарно виглядає під час дощу, коли нічне небесне світило уповні. Правда, нам вона здається майже білою, адже людський зір влаштований так, що при слабкому освітленні не сприймає кольорів.
Чи може веселка виникати без дощу? Може, зокрема, в сильний мороз. Зимову райдугу утворюють промені, що проходять крізь кристалики льоду, якими наповнене повітря. Також сходить кольорова дуга і над поверхнею морських заток, озер, великих річок і навіть водоспадів у гарну сонячну погоду. Можна самому влаштувати собі веселку в саду у погожий літній день – досить при поливі квітів зі шланга затиснути отвір пальцями так, щоб від нього в повітря здіймався легкий водяний серпанок. Сонце зробить свою справу.
Цікаво, що існує райдуга і як прапор. Здавна його використовували інки. Тепер він є прапором міста Куско (Перу). Під час Реформації 1525 року веселку зображали на стягу повсталих німецьких селян як символ надії та нових часів. А нині вона означає рух за мир.
Наталія КРАВЧУК
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!