Днями юна рятівниця зустріла своє 18-річчя
Про маленьку героїню Настю Овчар Україна заговорила у 2005-му: шестирічна Настя на руках винесла з палаючої хати меншу сестричку. Тоді дівчинка отримала страшні опіки – вогонь глибоко уразив 80 відсотків тіла.
Трагедія розігралась у глухому селі на Харківщині. Дівчатка залишилися вдома самі. У хаті було холодно. І Настя, аби розпалити піч, узяла в руки сірники. Вогонь спалахнув, але донести сірника до грубки маленька не встигла. Іскра впала на синтетичний одяг – і дівчинка перетворилася на живий факел. Вона не знала, як загасити вогонь, бігала по кімнаті – й полум’я перекинулося на штори, ковдру, м’які іграшки.
– Я хотіла загасити пожежу долоньками, але вогонь розгорявся все сильніше. І тоді я кинулася до ліжечка, в якому вже спала Люся, – згадує Настя. – Чула, що десь упала палаюча дошка, через дим уже неможливо було дихати. Тому взяла сестру на руки й поспішила до виходу.
У такому стані вона ще дійшла до сусідів. Каже, болю ніякого не відчувала. Це потім лікарі вжахнулися: розплавлене синтетичне вбрання так в’їлось у попечену шкіру, що його годі було відділити від неї. «Чистими» залишилися лише личко та кисті рук – те, що було без одягу.
Тоді вся країна стежила за долею цієї дитини. Українські медики були відвертими: шанси на порятунок Насті надто мізерні. Знайшовся бізнесмен з Хмельницької області Віктор Вікарчук, котрий мав у американському Бостоні друзів. Ті допомогли організувати безкоштовне лікування Насті у США. А завдяки щасливому випадку у президента Румунії виявився вільний літак, на якому малечу без зволікання переправили через океан…
На бік безстрашної крихітки стало все, навіть небо. За кордоном дитині врятували життя. Пізніше Настю перевезли до Києва. Аби поряд була родина, батькам маленької героїні виділили у столиці житло. Щороку дитині з мамою треба було літати в Бостон на чергову операцію. Але страшні рубці на тілі дівчинки поступово зникали. Останню операцію їй, обіцяють, зроблять, коли виповниться 21 рік.
Днями Настя Овчар відсвяткувала своє повноліття. Каже, про те, що сталось, ані крихти не жалкує – якби історія, борони Боже, повторилася, не задумуючись кинулася б у вогонь за сестрою. Дівчина вступила до медичного коледжу, аби мати змогу в майбутньому рятувати інші життя.
Підготувала Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!