Ксенія БУРАЧИНСЬКА
Івано-Франківщина

Гуцулка Ксеня жила у США і слухала пісню про себе

4 березня 2019, 10:46
0
0
Сподобалось?
0

«Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов…» Ця знаменита пісня, яку часто називають народною, живе вже майже сто літ. Її співають на весіллях, гостинах в усьому світі. Та особливо її люблять у Шешорах Косівського району. Тому що саме тут написане це ліричне танго і присвячене не вигаданій, а справжній дівчині Ксені.

Написано  для 8-річної дівчинки

Село Шешори розкинулося серед синіх Карпатських гір, тут протікає бурхлива річка з гарними водоспадами.

– У наших мальовничих Шешорах у 1930-х роках влітку відпочивали на вакаціях студенти. До лісничого Бурачинського приїздив двоюрідний брат його дружини Роман Савицький, – розповідає історію створення пісні вчителька місцевої школи Галина Братівник. – У кінці серпня 1932-го дружина лісничого влаштувала для студентів прощальний вечір. Королевою обрали її 8-річну доньку Ксенію, вбрану у гуцульський стрій. Дівчинка була веселою і дотепною, усім давала якісь доручення. Дуже любила свого дядька Романа. І коли він запитав, що їй подарувати, відповіла: «Напишіть таку пісню, щоб співала вся Гуцульщина!».

Через дві години Савицький написав слова, а його товариш Недільський – музику. І під гітару разом заспівали «Гуцулку Ксеню». Відтоді пісня зазвучала по всій Гуцульщині. Тодішні газети навперебій розповідали про юну Ксенію Бурачинську, публікували її фото, описуючи вроду дівчинки. Її впізнавали на вулицях чужі люди, навіть коли просто дізнавалися її ім’я – у той час воно було не надто поширеним. Але Ксені така популярність була не до душі. «Я не хотіла, щоб на мене звертали увагу», – згадувала вона через багато років.

Під час війни мати з Ксенею (батько вже помер) втекли за кордон від совєтів. Покинувши велику хату серед мальовничих гір, спочатку опинилися у Словаччині, згодом у Німеччині. У Мюнхені Ксенія навчалася в університеті, там вийшла заміж за українця. Американці запросили її чоловіка на роботу – так разом з мамою вони подалися за океан. Оселилися в Чикаго, разом з чоловіком в українському дусі виховали двох дочок, дочекалися онуків.

Пісню подарували іншій?

Коли в далекій Америці Ксенія Бурачинська почула «Гуцулку Ксеню», присвячену їй, серце защеміло від радості і водночас від смутку. В Україні лишився рідний дім, дядько Роман, який написав цю пісню. І була неприємно вражена, коли за океаном її авторство приписали композитору Ярославу Барничу. Річ у тім, що він допомагав Савицькому опрацьовувати пісні. У той час Барнич, маючи дружину та двох дітей, закохався у свою студентку Ксеню Клиновську із села Небилів, що на Прикарпатті. Звернувся до Савицького з проханням «опрацювати» пісню – і подарував тій коханці. Згодом Барнич виїхав за кордон і за її мотивами написав оперету «Гуцулка Ксеня».

– Ксенії Бурачинській-Данилишин навіть листи у США надсилали, щоб вона відмовилася від своїх слів про дядькову пісню, але вона цього не зробила, – розповідає вчителька Галина Братівник. – Історію її написання я знаю з вуст самої Ксенії, тому що двадцять років тому вона приїздила до Шешор, гостювала у нас – у дитинстві дружила з моїм свекром.

Побувала Бурачинська у рідному будинку, де вперше прозвучала «Гуцулка Ксеня». До речі, цей дім з 11 кімнат стоїть пусткою на краю села. Він давно втратив свою красу, занедбаний, облуплений, зарослий хащами. Сюди б туристів водити і розповідати про відому на увесь світ пісню. «То наш біль. Дім викупив колишній нардеп – і тепер будинок поволі вмирає», – із сумом зітхає Галина Братівник. Побувала Ксенія і на батьковій могилі. Колишні односельчани показали їй врятовані від більшовиків церковні дзвони, які ще до війни купив її тато. І, звісно, на гостині звучала відома на увесь світ «Гуцулка Ксеня». Улюблену пісню співала й Ксенія Бурачинська-Данилишин, згадуючи своє щасливе дитинство у рідних Карпатах.

Позаминулого року 93-літня жінка померла.

Олена ПАВЛЮК, Івано-Франківська область

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися