Побороли усі реформи, усі спроби влади навести в Україні лад
Новина про те, що суд поновив колишнього керівника податкової та митної служб України Насірова на посаді, потрясла всю Україну. Ефект від цього можна зрівняти хіба що з вибухом чималенької бомби під Кабміном чи Адміністрацією Президента. Або з гидким плювком в обличчя сотень тисяч, мільйонів українців.
Ще свіжа у нашій пам’яті печально-кумедна картина, коли ввозять в зал судових засідань мордатого здорованя на лікарняній каталці під картатою облізлою ковдрою. Усе це мало б викликати співчуття та жаль у суддів, народу, проте ефект був абсолютно протилежний. Люди одразу скумекали, що отой бицюра, що поцупив два мільярди казенних грошей, грає вар’ята, тобто клеїть дурня. Що й довела його подальша поведінка, коли ще не встигли його випустити з каталажки, як він уже поперся на телевізійні канали, у борцівський зал на тренування, на Віденський бал, що проходив на Львівщині. Хворобу як корова язиком злизала.
Тим часом суд продовжується, бо ж болящого Насірова випустили на волю під заставу у сто мільйонів гривень. Скажіть, ми з вами, прості смертні, можемо назбирати таку суму в один момент разом з усіма своїми родинами? Чорта з два. А «чесний-пречесний» чиновник під нещасною ковдрою якось зумів. Це вас не дивує?
Обвинувальний акт щодня читають у суді по одній-дві сторінки, уже здолали… триста дев’яносто чотири аркуші, ще залишилося триста вісімдесят. Можна сьогодні лишень гадати: за наступні два роки дочитають той глобальний документ чи не дочитають? А якщо й «прикінчать» його, то ще не факт, що фігурант одержить строк. Бо знаємо: Насірова судить наш суд, найсправедливіший у всьому світі. А по тому, як той рветься на роботу, волає усіма фібрами душі, як поспішає боротися з корупцією,бачимо, що він ще не все вкрав, що намічав. Для цього навіть хоче йти у президенти.
Не було б так смішно, як сумно від усього цього. Після підсудного «борця» зі злодіями і контрабандою послали керувати митницею і податковою Продана. І цей менш ніж за рік, кажуть, свиснув сімдесят шість мільйонів гривень. Теж перебуває під слідством. Де гарантія, що той третій, який там нині керує, не цупить мільйони? Бо мало поміняти начальника, коли система гнила, коли усе зверху до низу побудоване на поборах, брехні, корупції. І таке маленьке каверзне питаннячко, а хто насірових і проданих ставить керувати на злачні, теплі містечка – звісно Президент і Прем’єр.
Усі ми неодноразово були і є свідками, як вистрибував на трибуну Верховної Ради кум Президента, за сумісництвом генеральний прокурор, і репетував, що запроторить у тюрму того чи іншого хабарника. А що з того виходило – великий пшик. Скільки з отих розенблатів нині за решіткою? Як поляки кажуть, зеро – тобто нуль. Бо мало проповідувати боротьбу з корупцією, треба її рубати під корінь.
Ті наші політики і особливо Президент уже мозолі намуляли на язиках, розповідаючи про війну з корупцією, усілякі реформи. Ащо виходить насправді? Візьмемо одне з найболючіших питань – нашу судову владу. Що у ній змінилося за останні чотири роки? А ні чорта. Бо суди не стали справедливішими. Люди ж усе бачать і відчувають на своїй шкурі. Яскраве підтвердження тому – вищенаведені факти.
Може, з реформою поліції кращі справи, зменшилася злочинність, стало безпечніше на дорогах? Хоч би не так. Поклацали підборами красиві стрункі хлопці та дівчата у формі патрульних, похизувалися новенькими японськими автомобілями, і на тому все скінчилося. Виявилося, що організувати роботу цих служб набагато складніше.
Або ж таке болюче питання як бурштин. Уже й навіть прийняли закон у першому читанні, та чомусь далі справа не пішла. Його як нелегально видобували, так і видобувають. А чому б не узаконити цю справу? Бо є сили, які не хочуть цього.
Може, й не варто усе хаяти без кінця, звинувачувати в усьому Президента. Тут і дорогесенькі наші народні депутати постаралися. Правда, не в той бік. Усі гарно мандять, а до діла руки не доходять. Не вистачає сили, ума чи волі? Та нам від того не легше. Люди як жили бідно, так і живуть, кругом бачать несправедливість, зневагу, беззаконня.
Але ж так вічно тривати не може, пора, ой, давно вже пора викорінити насіровщину. На превеликий жаль, поки що спроб у цій царині не видно.
Бодько БРЕХАЛЕНКО-ВКРАДЬМІЛЬЯРДЕНКО
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Степан
Звідкіля беруться такі насірови?Звідкіля цей молодий засранець???