Убога старенька хатинка, в якій притулилася ця велика родина, губиться в горах. Купили Кудричі цю розвалюху, як самі кажуть, щойно побралися (а було це дванадцять років тому). Обійшлася вона молодятам у кілька тисяч гривень. Там і почали звивати своє сімейне гніздечко. Хоч не в розкоші, без будь-яких зручностей, зате у великій любові. Тоді й подумати не могли, що вже через кілька літ у тій хижці їм стане зовсім тісненько, а їхня немаленька сім’я претендуватиме на вшанування у Книзі рекордів України.

За рік після весілля у Наталі з Миколою знайшлася донечка. Тато настояв, аби дівчинку назвали Алінкою, бо дуже вже запало в душу йому це ім’я. Батьки неймовірно тішилися, що Господь послав їм таке біляве щастя, леліяли її, як найбільший скарб. Перший зубчик, слово, крок – усе ставало подією. 

Ось так за клопотами біля доні, а ще ж і біля немалої господарки, минало літо за літом. І от на четвертий рік Наталя знову відчула, що вагітна. Тоді її чекав перший сюрприз.

– Під час узі нам сказали, що буде двійня, – усміхаючись, пригадує свої емоції після почутої звістки Наталя. – Як ми з чоловіком раділи! Так у нас народилися ще дві донечки – Оля і Настя. А за два роки знайшлася красуня-Наталочка, то вже тато так захотів, аби звали, як і мене.

Жіноче царство Кудричів усе більшало. А глава родини таки таїв мрію про сина. Й коли мама Наталя завагітніла вчетверте, трепетно чекав на результати чергового УЗД. Подружжю повідомили, що знову буде двійня. Але цього разу – чоловіча.

– Я була просто шокована, – зізнається Наталія Кудрич. – Друга двійня? Як таке може бути? Перепитувала кілька разів, чи то правда. А наступного разу, коли знову завагітніла, то вже навіть не сумнівалася, що в мене під серцем утретє б’ється разом два сердечка.

На жаль, з хлопчачої двійні вижив один синочок, назвали його Іванком. А через неповні два роки татко знову ніс із пологового відразу два згорточки – донечок-близнючок Софійку та Соломійку. 

Три двійні в одних батьків – ця новина покликала у Нижню Яблуньку журналістів ледве не зі всієї України. Проте не минуло й півтора року, як подружжя Кудричів побило свій рекорд й народило… четверту! В останні дні минулого року попросилися на світ два синочки-богатирі – Миколка з вагою 3300 грамів та трішки важчий Василько. 

Поки мама готує, прасує, плете косички чи зав’язує бантики старшим та міняє памперси молодшим дітлахам, тато мудрує, як би то закінчити новий просторий дім для своєї великої родини. Розпочав будівництво п’ять літ тому, але заселитись у будинок Кудричі досі не можуть, бо катастрофічно не вистачає коштів, аби все довести до ладу. Тим часом усі одинадцятеро (дев’ять синів та дочок й Наталя з Миколою) туляться в одній кімнатці своєї старенької хижки. Чому? Бо так, гуртом, тепліше – не треба витрачати зайвих коштів на опалення.

Коли батьків запитують, у чому ж секрет народження їхніх діток-«ксероксів», ті лише усміхаються:

– Діти родяться у любові – ось головна таємниця.

Усі пологи в Наталі Кудрич приймав акушер-гінеколог Турківської районної лікарні Едуард Миньо. Коли жінка прийшла з четвертою двійнею, він по-батьківськи порадив «трохи зупинитися». Адже багатоплідні вагітності можуть давати різні ускладнення, виникають серйозні ризики. Наталя кивнула головою. Тож чи здивують Кудричі нас ще одним рекордом, невідомо.