Львів’янка Лариса Лабарткава – бабуся-легенда. У свої 70 вона дає фори багатьом 20-річним. Бо без втоми бігає на довжелезні дистанції. Що їй марафон у 42 кілометри? Ця моторна пенсіонерка без сну та їжі пробігає усі… 240!
Лариса Лабарткава нещодавно повернулася з Чемпіонату України з 24-годинного бігу, що проходив у Києві. У віковій категорії «70+» рівних їй не було. За добу львівська пенсіонерка пробігла майже 112,5 кілометра. Та своїм результатом ця немолода вже спортсменка не дуже задоволена. Бо за плечима має більш вражаючі результати.
У минулому вона – альпіністка, кандидат у майстри спорту. Звикла до навантажень, екстремальних умов. Біг на 10–15 кілометрів завжди вважала розминкою. А потім почалися проблеми зі здоров’ям. У 55 стала помітно накульгувати, турбували бронхи. Ось тоді й вирішила кинути виклик собі. Була вже на пенсії.
– Знаєте, як на мене дивилися, коли я вперше вийшла на пробіжку? Як на дивачку. Але я один раз пробігла десять кілометрів, потім другий раз – і перестала кульгати, дихання вирівнялося, – згадує своє повернення у спорт Лариса Лабарткава. – Біг на довгі дистанції мене настільки захопив, що з 2012 року їжджу майже на всі чемпіонати.
Вона брала участь у пробігах у Великобританії, Італії, Польщі, Чехії, Молдові, Білорусі, Швеції, Австрії! І у щорічному всесвітньому списку кращих результатів з бігу на 48 годин нарешті посіла першу позицію у своїй віковій категорії. Сьогодні має загальне 19-те місце у світі! Тільки у цьому році позаду лишила кілька 48 та 24-годинних забігів, не один марафон та напівмарафон. Біг для неї – справді життя.
Якось у Чехії в місті Кладно під час відкритого Чемпіонату з безперервного бігу на 48 годин наша спортсменка подолала 240,18 кілометра. Ще одним серйозним досягненням вважає триетапні змагання в Білорусі, у результаті яких змогла пробігти 677 кілометрів! Присвятила це досягнення своєму ювілею – 70-річчю!
Цікаво, що після старту до фінішу спортсменка не лише не спить, а й не їсть! У її раціоні за 48 годин є хіба водичка, чай та кефір. Хоча зрідка, зізнається, може взяти якийсь фрукт, але старається бігти натщесерце.
Довгу дистанцію вона порівнює з підйомом на гірську вершину. Коли досягає результату, душу переповнюють неймовірні емоції.
– Мене часто запитують, що і кому намагаюся довести? Так-от, мій девіз: «Змагатися треба лише із собою!»
Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!