За словами заступника начальника Головного управління Держземагентства у Рівненській області Олександра Придатка, після опублікування постанови Кабміну про те, що учасникам АТО потрібно виділити земельні ділянки, до відома місцевих рад та громадськості було доведено, що саме місцеві ради розпоряджаються землями у межах населених пунктів. Відомство ж хазяйнує лише на масивах  за межами поселень, так званих садових ділянках. 

– У кожному районі області ми визначили площі, розробили схеми організації, наказом затвердили цей перелік і стали виділяти землі учасникам АТО, – розповідає Олександр Придатко. – Оскільки поблизу міста вільних земель не було, стали шукати площі дещо далі. У Рівненському районі підібрали два масиви – у Шубківській і Дядьковицькій сільській раді. З 15 жовтня Держземагентство затвердило методичні рекомендації, згідно з якими при розпорядженні землями сільськогосподарського призначення державної власності ми повинні питати думку територіальних громад. Тобто, коли до нас приходять документи на отримання земельної ділянки, ми направляємо лист у сільську раду, аби там надали свою пропозицію. У наказі чітко прописано, що сільради можуть відмовити в погодженні тільки з підстав, визначених законодавством: невідповідність схеми планування, невідповідність генеральному плану, іншій містобудівній документації. 

Як повідомляє Олександр Придатко, усі сільські ради області погоджували видачу земельних ділянок для бійців АТО. Проблеми виникли лише з Шубківською. В управлінні кажуть: із 44 відмов, які надійшли до них у період з  15 жовтня, 43 стосувалися Шубківської сільської ради. На підтвердження своїх слів посадовець показує документ, де чітко вказано, що «Шубківська сільська рада Рівненського району Рівненської області не надає дозвіл та заперечує проти розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва на території Шубківської сільської ради громадянам, зазначеним у листі», тобто учасникам АТО. 

– Відмови у цій сільраді мотивували тим, що в майбутньому вони планували розширити межі населеного пункту і роздавати ділянки під житлову забудову, – продовжує Придатко. – Знайшли громадян, які зробили дольову участь у розробці генерального плану. Аби люди скинулися на розробку документа, сільрада обіцяла їм по 25 соток землі у цьому масиві. Було, що нас запитували: «Навіщо ви виділяєте землі «чужим» учасникам АТО? Вони ж не з нашого села». Втім, лише за минулий рік ця сільрада роздала «чужим» людям близько 5 гектарів землі. До того ж, згідно з обліком, земельні запаси в Шубкові є. 

У свою чергу голова Шубківської сільської ради Валентина Осіпчук запевняє, що вони не відмовляють у погодженні отримання земельних ділянок учасникам АТО. Причиною непорозуміння, каже, стало те, що у Держземагентстві неуважно читають відповіді сільської ради на погодження. Мовляв, відмови стосуються лише масиву, на який уже розроблений генеральний план для розширення меж села. 

– Наша сільрада надала 35 гектарів землі чорнобильцям, афганцям під садові ділянки. Не відмовляємося виділяти масиви й учасникам АТО. Дійсно, ми маємо 55 гектарів вільних земель, які готові виділяти бійцям, – каже Валентина Іванівна. – Втім, Держземагентство ріже по живому. Масив, у який вкладено майже 90 тисяч гривень на генеральний план по Шубкову, управління ділить по 12 соток для бійців АТО. Ми ж планували в майбутньому виділяти тут по 24 сотки під забудову громадянам. В управлінні Держземагентства нам сказали, що ділимо занадто великими шматками, оскільки в держави не так багато земельних запасів. Що ж стосується учасників АТО,  щоразу у відповіді на погодження ми пишемо, що не заперечуємо, аби їм виділили земельну ділянку. Але на вільних, не передбачених під забудову місцевим жителям землях.