«Село без школи – наче сирота. Зі школою – як церква з куполами… І будучність лиш там жива й свята, де шлях веде до школи, як до храму». Ці поетичні рядки присвячені селу Вовковиї Демидівського району на Рівненщині й тамтешній школі, яка 21 листопада святкувала славний ювілей – своє 50-річчя.

 

І в дев’ятнадцятому, і в двадцятому століттях у Вовковиях виникала проблема зі шкільним приміщенням, яке могло б умістити всіх дітей. 1877 року запрацювала чеська школа, ініціаторами будівництва якої насамперед стали сім десятків чеських сімей, які у 1870-му з-за кордону переїхали на прожиток у Вовковиї. Діяла паралельно з українською – спочатку початковою, потім п’ятирічною, затим семирічною.

А у середині 1960-х років відчинив двері новозбудований освітній заклад, який функціонує й понині. Його будівництво від закладання першого каменя тривало довгих сім років. Були часи, коли число випускників доходило до сотні, а загальна кількість учнів становила 720 – із Вовковиїв та довколишніх сіл. Тоді навчання відбувалось у дві зміни, оскільки проект приміщення був розрахований лише на чотири сотні дітей. Усього ж за піввіковий період школа випустила в доросле життя майже дві тисячі випускників. 

У Вовковиївській ЗОШ І-ІІІ ступенів з шаною розповідають про своїх учителів. Це Іван Бондарчук, Світлана Безніско, Василь та Євдокія Гамери, Надія Лівшук, Лаврін Ковалюк, Іван Фінюк, Ніна Юхимович, Володимир Заклинський, Ольга Швидка, Андрій Іщук, Любов Солоневська, Ганна Кощук, Ольга Холод та багато інших.  Вовковиївськими випускниками-талантами збагатилась як Україна, так і зарубіжжя. Особливо Чехія та Словаччина, куди переїхало на прожиток чимало вовковиївців із чеським та словацьким родовідним корінням. 

У Вовковиях – одне з кращих в Україні шкільних лісництв, велика когорта цьогорічних переможців олімпіад, півдесятка (знову ж цьогорічних) лауреатів мистецьких фестивалів, зокрема й такого престижного, як «Юна зірка». 

– Школа у Вовковиях нині, де задіяно 182 учні та 25 вчителів, як і колись, повна енергії, – каже директор Валентина Романовська. – Цього року ми активно долучилися до створення парку на честь героїв Небесної сотні та полеглих бійців АТО. Заклали ще один парк – плодовий, а також шкілку лісових культур площею п’ятнадцять гектарів. У стадії втілення – новий музей історії села та школи. Не так давно переобладнали кабінет музики з новою музичною апаратурою. До зими в будівлі замінено всі старі вікна. Нинішнього року енергозберігаючих встановили ще вісімнадцять – за рахунок сільського та районного бюджетів. Будується нова котельня на тверде паливо. А з нею споруджуємо гараж для шкільного автобуса, є потреба у перекритті даху. Одне слово, повсякденних клопотів багато. Дуже важливою є співпраця шкільного колективу з батьківським комітетом, який очолює Олександр Мисько, підприємствами, громадськими, релігійними організаціями. Глибоко проймався питаннями школи депутатський корпус сільської ради на чолі з В’ячеславом Бондарчуком. Маємо активних ділових партнерів і щирих меценатів – Олександра Мелещука, Василя Януша, Віктора Перескоцького, Ігоря Мулька, підприємства «Хавест-Агро» та «Райз-Захід». Відчутна допомога – і від релігійних громад, очолюваних Миколою Іваником та Василем Глабецем. На 50-літній ювілей навчального закладу прийшли земляки різних поколінь, різних випусків, і школа була рада кожному, хто їй рідний і кому вона дала путівку в життя.