Таня з чоловіком Станіславом і трьома дітками живуть у батьківській хаті. Невеличка, дерев’яна. Але в кімнатах дуже чисто і натоплено – діти бігають у футболках. Біля воріт зустрічає Танина мама Уляна Андріївна. Жінці 78 літ, але про себе їй думати останнім часом ніколи: мусить допомагати найменшій доньці з дітьми. 

Таню ж ми застали вдома – у неї якраз було «вікно» між хіміотерапіями.

Гарна молода усміхнена жінка. 

– Мушу триматися – ради них, – з ніжністю дивиться на своїх малюків, які весь час туляться до мами. 

Старшенькому Руслану – чотири рочки, Віці – два роки вісім місяців. А найдрібнішій Діані лише півроку. Вона постійно у мами на ручках. 

– Якраз після народження Діанки все це і почалося, – розповідає про свою біду Таня. – У паху намацала ґульку розміром з горошину. Думала, що то грижа. Але до врачів не мала часу їхати. Діти ж малі, а ще господарство – корова, кобила, свині. Як у селі. Потім ґуля почала рости і навіть боліти. Коли Діанці було три місяці, я поїхала у больницю. Там доктор розрізав ґулю і послав зразок на аналізи. Їх робили і у Рівному, і у Києві. Діагноз – рак. Я їздила у столицю. Там доктора сказали, що операцію робити не можна. Якби зразу звернулась… А так треба спочатку дві хіміотерапії пройти, потім опромінення. Якщо ґуля почне зменшуватися, то тільки тоді, можливо, зроблять операцію. 

Одна хіміотерапія коштує 25 тисяч гривень. У родині таких статків немає. Чоловік – без постійної роботи, перебивається тимчасовими підробітками. Основні гроші приносила Таня, яка дуже гарно робить ремонти. Цим і заробляла на життя. Але зараз вона непрацездатна. На першу «хімію» кошти Тані зібрали родина й односельці. Але попереду ще довге та дороге лікування. Головне – лікарі дають великі шанси, що молода жінка може справитися з хворобою. 

– У мене тато у 58 років від раку помер. Тоді хоч лікування було безплатне. А сьогодні я не знаю, де знайти такі гроші. А так хочеться побачити, як ростуть діти, самій завести їх у школу… Якось повз мене проходить те, як росте Діанка. Баба навчила її кашу їсти, картоплю. Ще недавно тіко лежала, а вже сидить. Я останнім часом усе більше по больницям.  А держава нічого не дає. Навіть по чорнобильській програмі – кажуть, на такі дорогі ліки грошей нема. Як лікуватися? Сподіватися тільки на себе і на добрих людей. 

Чоловік Станіслав не може навіть на заробітки кудись поїхати – не кидати ж господарство і трьох дрібних непосид на Уляну Андріївну. Їй і так важко. 

– Діана хоче постійно на руки. От бачте, не злазить з Таниних колін, – крізь сльози каже старенька. – Коли я сама, то все більше у ліжечко її ставлю. Не маю вже таких сил з нею гоцати. Віка серед ночі часто прокидається і маму кличе. Як вони без неї?

Родина Тані й вона сама вірять, що світ не без добрих людей. І з їхньою допомогою страшна хвороба буде подолана. А мрії про те, щоб побачити, як діти ростуть і стають дорослими, – все ж здійсненні. 

Допомогти можна, переказавши гроші на розрахунковий рахунок «Приватбанку» 4405 8858 1632 0987. Отримувач – Козодой Тетяна Степанівна.