Не лише дайвери винні, що у Хрінницькому водосховищі риби мало
Рівненщина

Не лише дайвери винні, що у Хрінницькому водосховищі риби мало

30 червня 2016, 11:33
0
0
Сподобалось?
0

Неабиякого резонансу набула стаття «На Хрінницькому водосховищі дайвери вибили крупну рибу». В ній ішлося про те, що керівництво Демидівського району ініціює звернення до владних структур, аби на законодавчому рівні заборонити підводну ловлю риби у прісноводних водоймах. Мовляв, останніми роками на водосховищі великої риби не спіймаєш: підводні мисливці вибивають маточне поголів’я.

З такою постановкою питання не згідні, звичайно, самі підводні мисливці. Як зазначив голова Волинської підводної федерації «Підводний світ» Геннадій Соловкін, організація нараховує менше ніж 150 членів, у рівненських клубах ще до 300 осіб. Разом людей зо 400, які мають можливість полювати на Хрінницькому водосховищі. І то не всі з них туди навідуються, бо мешкають у Києві, Одесі, Харкові. Натомість тих, хто ловить рибу спінінгом та вудкою, значно більше. Але максимальної шкоди завдають місцеві «сіточники».

– Не секрет, що мешканці сіл, які розташовані навколо водосховища, живуть за рахунок риби, – зазначив Геннадій Соловкін. – Вони не гребують нічим: встановлюють сітки, б’ють рибу електровудками. І цей незаконний вилов ще й узаконюється. Наприклад, кілька років тому там була зона промислового вилову риби – і під виглядом діяльності підприємства виловлювалось усе живе. Після такої роботи господарства з вилову риби ми спостерігали під водою абсолютну пустку – нічого живого побачити було неможливо. Природа кілька років відновлювалася сама, потім ми їй активно допомагали, зариблювали. На сьогодні – приємна картина. Люди, які стверджують, що у Хрінницькому водосховищі підводні мисливці вибили все поголів’я крупної риби, говорять нісенітницю. Хай спустяться з нами під воду і подивляться. На наш погляд, задача людини, яка добуває рибу, – допомагати їй відтворюватися. Не полювати у нерест, не ставити сітки. А що ж ми регулярно спостерігаємо? Як тільки щука нереститься – все заставлено сітками, щуча ікра на всіх ринках і всі морозильні камери у найближчих селах забиті нею під зав’язку. І це називається нормальним ставленням до рідного краю! Ми із цим боремося всіма доступними нам методами. Закон нам забороняє діставати сітки – ми їх ріжемо. Цим, видно, і викликаємо обурення місцевих. Якщо заборонять полювати, ніхто не заборонить пірнати, купатись і продовжувати різати сітки браконьєрів.

Геннадій Соловкін визнав, що підводним рибальством на водосховищі займаються не лише члени офіційних організацій. Тому відповідати за кожного, хто пірнає, він не може. Але проблему, на його думку, реально вирішити, увівши процес у законодавче поле – продавати ліцензії на вилов риби, як це робиться у цивілізованому світі, й контролювати норми вилову. Адже не більше трьох кілограмів мають ловити не тільки підводні мисливці, а й звичайні рибалки з вудками. Тому що закон для всіх один.

Наталка СЛЮСАР


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися