У вихідні та релігійні свята отець Дмитро Ліщук із села Ситне Радивилівського району одягає рясу і відправляє службу у храмі. А по буднях засукує рукава і – на поле. Уже 25 літ сільський священик фермерує.
Священнослужителем став ще за комуністів
У Ситному отець Дмитро отримав прихід у далекому 1980 році. Відверто скажемо, тоді бути священиком було не те що «не модно», а й навіть небезпечно. Служити йшли лише за покликанням душі, адже комуняцька ідеологія не визнавала церкви. Дмитро Ліщук вступив до духовної семінарії Санкт-Петербурга у 25 років, у 1977-му. За його плечима на той час були служба в армії, робота ветеринаром у колгоспі.
У Ситному отцю Дмитру з молодою дружиною Євгенією сільська влада виділила під забудову колишнє сміттєзвалище. Зате церква поруч. Щоправда, в занедбаному стані. Молодий священик труднощів не боявся. І землю розчистив, хату звів, і церкву в порядок привів.
– Храм у селі німці спалили. Ви ж бачите, він біля самої дороги, що веде зі Львова на Рівне, стоїть. Німецькі машини проїжджали нею, а хлопці-упівці по них із дзвіниці стріляли. Фашисти це підмітили і залізницею прислали каральний загін. Ішли, а це декілька кілометрів, з хати в хату, всіх, кого заставали, забирали і наказували солому брати. Принесли у церкву, підпалили, добре, що людей випустили. Так дерев’яний верх згорів повністю.
Отець Дмитро ще за радянських часів став добиватися, щоб церкву відреставрували. Та гроші на це треба були чималі. От і довелося руками викручуватись.
Священик у 1992 році створив одне з перших в області фермерських господарств. У селі досі згадують, як отець Дмитро нараяв людям цукрові буряки сіяти, мовляв, восени можна буде вигідно здати. Всім селом тоді вирощували. Так гроші для оновлення церкви з’явилися.
Сьогодні не намилуватися ситненським Свято-Дмитрівським храмом УПЦ КП! Його золоті куполи видно здалеку.
Засадили часником два гектари
А отець Дмитро з родиною так і фермерує уже чверть століття. Від зарплатні в церкві відмовився, навпаки, зароблене працею на землі в облаштування святині вкладає. Раніше сам з дружиною землю обробляв. Зараз син з невісткою підключилися. До речі, Іван Ліщук також служить у місцевому храмі, здобув дві вищі освіти – теологічну і юридичну. Господарюють на понад 100 гектарах землі. Більшість орендують у місцевих селян. Тримали колись свиноферму на голів 120. Зараз, каже, невигідно.
– Вигідно сіяти кукурудзу, сонях, ячмінь, пшеницю. Думаємо овочами зайнятися. Часник на зиму вже на двох гектарах засадили. Навесні ще трішки посадимо. Не в китайців же його купувати! – жартує.
У господарстві, крім родини отця Дмитра, працюють і односельці. Три чоловіки – постійно, в сезон більше залучають, зарплату справно платить. Сам працює нарівні – може і на трактор, і на комбайн сісти. Техніки мають багато. Допомагають і односельчанам виорати, фрезувати, молотити.
Ідей у ситненського священика – не злічити. А головне, він має наснагу і гроші їх утілити. Автобуса придбав і прихожан на церковні служби безплатно возить. Декілька років тому запропонував за майнові сертифікати викупити для церковної громади приміщення колишнього побутового комбінату. Тепер у ньому недільна школа і ритуальний зал, де проходять сільські похорони і поминальні обіди.
– А як інакше, сьогодні, щоб жити, треба рухатися вперед, – мудро розмірковує батюшка.
Він вважає, що дар господарити у нього від діда Івана. У того було чимале господарство – молотарка, крамничка, пасіка. Мед до Варшави возив. Совєти як прийшли, на Сибір діда вивезли. Себе отець Дмитро вважає багатим чоловіком.
– Маю здоров’я, маю дітей, внуків, не ходжу не жебраю. Вважаю, що мене Бог нічим не обділив. Лити крокодилячі сльози на кожному кроці, що чогось бракує, – це не по мені. Щоб жити краще, треба працювати. І тоді все буде.
А ще отець Дмитро щасливий, що втілив торік свою найзаповітнішу мрію – поїхав у Грецію і поклонився мощам святого Дмитрія Солунського, помолився у святому місці за здоров’я своїх односельців і за мир у нашій країні.
Наталка СЛЮСАР, Рівненська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!