«Хочу відновити своє чесне ім’я», — заявляє екс-начальник Сарненської міліції Віталій Сафонік, якого звинувачують у вбивстві людини в ДТП

«Хочу відновити своє чесне ім’я», — заявляє екс-начальник Сарненської міліції Віталій Сафонік, якого звинувачують у вбивстві людини в ДТП

Рівненщина

Чотири роки тому вся Рівненщина гуділа: п’яний полковник Віталій Сафонік збив у Сарнах 37-річного Миколу Самойлова і втік. Від отриманих ушкоджень через два тижні чоловік помер у лікарні. Проти Сафоніка порушили кримінальне провадження, зняли з посади. Справа майже чотири роки кочує по судах Березного, Сарн, Вараша. Сьогодні її слухає вже десятий суддя.     

Відмовився покривати бурштин – отримав кримінал?

Саме підозрюваний у наїзді зі смертельним наслідком полковник Сафонік є ініціатором написання цього матеріалу. Каже, дістала судова тяганина, хоче, щоб процес рухався швидше і нарешті було винесено рішення. Віталій Григорович упевнений, що при об’єктивному розгляді його виправдають, а справа розвалиться. За його словами, він став жертвою класичної «ментівської» підстави: мовляв, пішов на конфлікт з тодішнім начальником Рівненської міліції генерал-майором Василем Лазутком.

– У міліції я працюю давно, пройшов службу від старшого сержанта до полковника. Завжди намагався чесно виконувати свою роботу, – розповів Віталій Григорович. – Я був начальником райвідділів у чотирьох районах – Гощі, Корці, Володимирці, Сарнах. В останньому взявся за незаконні дії бурштинокопачів. Для цього залучав інші підрозділи, непідконтрольні обласному керівництву. Як тільки прийшов, звільнив п’ятьох працівників міліції, у тому числі старшого оперуповноваженого у Клесові. Вилучалися помпи, я відмовлявся їх міняти на муляжі. Очевидно, це багатьом не подобалося. Мене намагалися «піти», підставивши у грудні 2012 року: нібито я втратив зброю. Насправді перевіряючі з області самі винесли пістолет зі зброярської кімнати. І це було доведено перевірками. Я продовжив працювати, але ця історія підірвала здоров’я, тому довго перебував на лікарняному.

Віталій Григорович, за його словами, був готовий до будь-якого розвитку подій, але не до того, що сталося.

– Ввечері 16 травня 2013 року я приїхав після суду заночувати у квартиру свого тестя у Кузнецовськ (тепер Вараш). Свій автомобіль «Шкода Фабія» поставив у дворі. Те, що ввечері я нікуди не відлучався, можуть підтвердити тесть і ще одна людина (до суду не розкриватиму її прізвища). Коли вранці прокинувся, машини не було. Зателефонував своєму адвокату Олександру Печончику, і він, зважаючи на попередні провокації, рекомендував їхати відразу в Рівне до прокурора області. По дорозі заїхав у батьківський будинок у Сваринях. Там мене і затримали. Це була 11-а година 17 травня, а  ДТП сталося напередодні о 22:24. Два дні мене протримали у райвідділку. Я ще по дорозі туди просив, щоб мене оглянув лікар (при ДТП після удару були б якісь сліди на тілі), щоб узяли кров на експертизу щодо вмісту алкоголю. Проте всі мої прохання були проігноровані. Мене визнали винним на основі свідчень двох працівників ДАІ, які нібито віддавали мені честь на кільці у Сарнах незадовго до того, як сталася ДТП.

Експертизи проти свідків

У цій справі дійсно дуже багато незрозумілих речей. Наприклад, в обвинувальному акті значиться, що Віталій Сафонік здійснив ДТП у стані алкогольного сп’яніння. А експертизи ж не проводили. Висновок, що Сафонік був п’яним, зробили на основі слів свідка, який бачив його напередодні в барі. Про це розповів адвокат обвинуваченого Олександр Печончик.

– Ми з Віталієм Григоровичем сиділи у барі, але він не пив, бо був за кермом. Узагалі, жодна з проведених експертиз не підтвердила вину мого підзахисного. Зокрема, гальмівний шлях на місці ДТП не належить авто Сафоніка. Одорологічна експертиза запахових слідів, які залишилися на кермі, чітко встановила, що останнім за кермом сидів не Сафонік. Окрім того, у салоні автомобіля були виявлені відбитки пальців на пластиковій пляшці сторонньої людини. Кого саме – слідство не встановило. Тобто версію про те, що машину вкрали, навіть не розглядали. У нас багато претензій. Чому не взяли роздруківку в мобільного оператора, адже Віталію Григоровичу телефонували і можна встановити його місце перебування. Чому із чотирьох відеокамер, з яких видно кільце, де працівники ДАІ нібито бачили Сафоніка, до справи було долучено лише 12 секунд запису однієї з них? І таких «чому» у справі дуже багато. Недаремно нею займається вже десятий суддя.

– Цікаво те, що, відколи у мене виник конфлікт з начальством, жоден ДАІшник не віддавав мені честь, вони відверталися, – сміється полковник. 

– Чому ж вашу справу не направлять до дослідування, який сенс у багаторічному судовому розгляді? – цікавлюся.

– Через три роки закінчиться термін давності й у ній не буде винесено вирок, – пояснив Віталій Сафонік. – Коли справу направити на повторне слідство, на моєму місці опиняться слідчі, які її фабрикували. Сьогодні вони обіймають досить високі посади в прокуратурі, поліції. Але я хочу, щоб моє добре ім’я було відновлено якнайшвидше. Поки на мені висить таке важке обвинувачення, мене навіть на роботу в охорону не беруть.

Ми обов’язково зробимо запити в Генпрокуратуру, прокуратуру області щодо особливостей розслідування справи екс-керівника Сарненського райвідділу міліції. У ній дійсно дуже багато не з’ясованих моментів.

Наталка СЛЮСАР, Рівненська область

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!