У 70-80 роках минулого століття в Україні буквально «гриміло» ім’я Івана Мозгового. Йому навіть пророчили місце першого секретаря КП України. Натомість дослужився Іван Олексійович лише до першого заступника голови Ради міністрів, секретаря ЦК Компартії України. А ще раніше очолював Рівненський обком КПУ.

Отож, знаючи принциповість керманича області, простий селянин Петро Романюк з Млинівського району вирішив записатися на прийом до Мозгового, аби повідати йому всю правду про рідний колгосп. Добрався дядько Петро до обкому, а там його направили у спеціальний кабінет, де почали вивідувати, які саме питання хоче порушити колгоспник перед «першим». А тоді почали шукати причину, аби відмовити прохачеві. Мовляв, Іван Олексійович зараз не приймає, прийдіть через тиждень. Дядько Петро відразу зрозумів цю хитрість, тож влаштував у приймальні «невеличкий дебош».

Раптом відчиняються двері – і заходить кремезний чолов’яга. Уже своєю присутністю він спонукає усіх до тиші. Секретарки наче води у рот набрали. Дядько Петро теж ніяковіє перед незнайомцем, який намагається дізнатися, що тут діється:

– Що за сварка, що не поділили? – допитується він.

І тут Петро Романюк випереджає секретарок, але у поспіху плутає прізвище того, з ким мав намір зустрітися:

– Та я от до Безмозгого хочу записатися, а дівчата кажуть, щоб прийшов через тиждень…

– До Безмозгого, кажете, – усміхнувся здоровань. – Тільки уточніть, до якого, бо їх тут багато. А Мозговий – один. Він перед вами. Якщо до мене, то заходьте…

Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська область

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!