«Ми не хочемо, щоб у нас смерділо, як у Луцьку»Під час мітигну у Пашевій

«Ми не хочемо, щоб у нас смерділо, як у Луцьку»

Рівненщина

Обуренню жителів Пашевої Демидівського району немає меж: майже у центрі села на місці силосних ям колишнього колгоспу почали рити великий котлован, аби зробити лагуну, куди заливатимуть мелясну барду (залишок після відгонки спирту з бражки) з Гнідавського цукрового заводу. Кажуть, саме вона впереміш з каналізаційними відходами спричиняла нестерпний сморід у Луцьку влітку цього року. 

Мешканці Пашевої налаштовані радикально: як тільки вони побачили масштаби будівництва, забили на сполох і зібралися на схід села. Запросили на нього представників районної влади та керівника підприємства «Добрий урожай» В’ячеслава Хорошенка. Саме для потреб цього господарства і риється величезна яма. Навіщо? Це має бути щось на кшталт резервуара для тимчасового зберігання мелясної барди – відходів виробництва біоетанолу на Гнідавському цукровому заводі. Лучани переконані, що саме вона впереміш з фекаліями стала причиною нестерпного смороду. Керівництво заводу під час громадських слухань пообіцяло більше не зливати відходи на фільтраційні поля. І знайшло вихід: оскільки мелясна барда є органічним добривом, яке дуже добре підвищує врожайність, продавати її за одну гривню сільгосппідприємствам для внесення у ґрунт. Ніби всім вигідно: і заводу, який не матиме проблем, і виробникам, які фактично за безцінь отримують прекрасну органіку. «Підписалося» під програму і ТзОВ «Добрий урожай» у Пашевій. От тільки думки людей керівництво не спитало. Як пояснив В’ячеслав Хорошенко, за законом він не зобов’язаний це робити, бо земля – поза межами населеного пункту.

– Яка нам різниця, де на паперах знаходиться земля? – вигукували люди на сході села. – Ми ж тут живемо і бачимо, що ця яма буде фактично у центрі! А у нас люди на роботу на німецький завод їздять, тож уже надихалися тим смородом у Луцьку! Нам під вікнами цього не треба!

І хоч заступник голови правління Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин привіз мелясну барду із собою у пляшках, давав нюхати, навіть на язик пробував, запевняючи, що нічого тут смердіти не буде, селяни Пашевої йому не повірили.

– У санітарних нормах записано, що подібний об’єкт має розміщуватися за тисячу метрів від населеного пункту. А тут до найближчої хати – метрів 200, – зазначила  завідувачка місцевого ФАПу, депутат районної ради Мирослава Кошманюк.

Місцевий житель Валерій Недашківський від імені громади фактично поставив ультиматум.

– Нас турбує безпека, а ви нас обманюєте. Я часто їжджу у Луцьк повз завод – там смердить. Ви даєте цю барду задарма, щоб на вас люди у Луцьку не жалілись. Ми не проти. Але ж не у центрі села цю яму копати! Ви хочете пришвидшити нашу смерть? Пекло тут зробити? Ніякого будівництва! Крапка! Якщо не засиплете яму – не пустимо дітей до школи! Розіб’ємо там намет і будемо палити шини!

Бачачи, що люди налаштовані рішуче, керівник ТзОВ «Добрий урожай» В’ячеслав Хорошенко пообіцяв, що котлован далі не розриватимуть і мелясну барду у ньому не зберігатимуть.

Наталка СЛЮСАР, Рівненська область

Передрук заборонено!

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!