Марія ВОРОБЕЦЬ – наша постійна читачка
Рівненщина

«Хоч пенсію маленьку маю, але на «Вісник» завжди відкладаю»

12 листопада 2018, 10:28
0
0
Сподобалось?
0

У селі Новоукраїнка Млинівського району майже у кожній хаті читають «Вісник+К». В основному це люди старшого віку. Коли у начальника місцевого відділення поштового зв’язку Марії Сегедін розпитували про наших читачів, вона одразу запропонувала: «А напишіть про Марію Воробець. Вона без «Вісника» жити не може».

Марія Микитівна саме порядкувала у маленькій літній кухоньці, коли ми несподівано навідалися до неї у гості. Аж розгубилася від такої уваги, бо газету читає багато років, але щоб про неї писали – такого не було. Бабуся запрошує в хату, де панує чистота і порядок. У свої 76 літ вона жвава та весела. Розповідає, що син живе у Млинові, але часто приїздить, щоб помогти. Журиться, що рано, у 36 років, залишилася вдовою. Зізнається, вдруге заміж не хотіла, хоч і траплялися чоловіки. Сама давала раду і господарці, і синові. Працювала в Млинові у цеху на меблевому підприємстві, де виготовляли дзеркала.

– То була дуже шкідлива робота, – пригадує бабуся. – Бо мали справу з різними хімічними препаратами. Нам за врєдность молоко раз у місяць давали, а пізніше – масло. Звідти й на пенсію пішла, але великої не маю. Добре, що в селі продукти свої є: морква, картопелька, ще свиню тримаю. Можна якось вижити, а якби купувати довелося, то тих грошей ні на що б не хватило.

Та, незважаючи на тотальне подорожчання, захмарні ціни на ліки й комунальні послуги, бабуся завжди виділяє гроші на улюблене видання.

– Більш ніяких газет, тільки одного «Вісника» виписую, бо я його любітєль, – усміхається. – Тільки чую, що собака загавкав, біжу до калітки, бо Марійка газету принесла. Кидаю всю роботу – і таки перегляну, про що пишеться. А вже увечері чи на вихідні лучче перечитаю все від першої до останньої сторінки. І про Юлю, і Ляшка, бо цікавлюся політикою. Подобається історія про любов, а також розповіді про всякі долі людей. Обізатєльно читаю, що ваш редактор пише. Так файно в нього получається. Хоч пенсію маю невелику, але на «Вісника» завжди відкладаю. Поштальйонці, як побачу десь на дорозі, кажу: «Марійко, ти понови мені «Вісника», а я гроші віддам». Люблю вашу газету, тож дай вам, Боже, й далі гарно писати про людей та для людей, – побажала на завершення розмови бабуся.

Руслана СУЛІК, Рівненська область

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися