Росіянин за походженням, а українець за покликом душі до останнього подиху боронив країну від окупанта

Росіянин за походженням, а українець за покликом душі до останнього подиху боронив країну від окупанта

Регіони

22 липня до Бердичева надійшла трагічна звістка: на Луганщині загинув мешканець цього міста Павло Ящук. Тернополяни також добре знають героя, адже він тривалий час жив і працював у Тернополі. Остання його подорож до файного міста була 5 травня. Тоді Павло разом з майданівцем Михайлом Гаврилюком приїжджав на підтримку громадської організації «Наш рідний Тернопіль». Ящук подолав багато перешкод у житті. Ще за часів існування Союзу, кажуть друзі, він побував у багатьох гарячих точках. З часом зрозумів, що війна - то політика, а політика - суцільний бруд. Тому повернувся до мирного життя. Та настав тривожний час, і Україна опинилася у небезпеці. Павло Ящук, з російським паспортом у кишені, вирушив боротися за вільне та гідне життя українського народу - спочатку на Майдан, потім - на схід України. Дехто дивується, що росіянин за походженням так ревно боронив незалежність Української держави, а все тому, що в душі Павло завжди почувався щирим українцем та патріотом. Та це й не дивно, адже чоловік пішов слідами батька, який був військовим. Проїхавшись теренами колишнього СРСР, залишився у селі Андріяшівка поблизу Бердичева. Там і народився Павло. Маючи батька за найкращий приклад для наслідування, хлопець вступив до Новосибірського військового училища. Після навчання був командиром взводу, роти, спецгруп. Під час виконання одного зі спецзавдань познайомився з тернополянином, нинішнім головою Федерації боксу та кікбоксингу в області, а тоді військовим Євгеном Степановим. «Ми закінчили військові училища, проходили службу в однакових бойових районах. Часто зустрічалися під час виконання службових завдань, тому з гордістю можу сказати, що у нас була справжня військова дружба, яка тривала до останньої хвилини його життя, - розповів пан Євген. - Павло завжди був активною, веселою, життєрадісною та компанійською людиною. Досі не можу повірити, що його вже немає серед нас». Євген Степанов розповів про ті героїчні вчинки Павла Ящука, які не під силу звичайній людині. Адже завдяки йому та його команді під час сутичок на вулиці Інститутській у столиці вижили багато патріотів. Він витягував з-під куль українців. Через місяць після майданівських подій Павло отримав бажане українське громадянство. Павло усе життя йшов шляхом мужнього бійця. Він не терпів несправедливості і прагнув до перемоги. Ці принципи привели його на Майдан і спонукали до боротьби з бандитами на сході України. Він був бійцем 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», до складу якого увійшли багато представників «Самооборони». 21 липня біля Павла Ящука розірвалась бомба. Цей день був останнім у житті героя. У загиблого залишилися дружина і семирічний син. Поховали Павла Ящука на землі, де він народився, зростав та мешкав - у селі Андріяшівка на Житомирщині.

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!