«Маю звичку деколи сісти під вечір на велосипед, аби проїхати з десять кілометрів лісовими стежками. Таким чином, і форму підтримую, і свого пса вигулюю…», – розповідає своєму знайомому п’ятдесятилітній ковельчанин: – «І ось вчора, вертаючись із мандрівки, собака кинулася з дороги в кювет за пташкою і… ледь не втопилася в чорній зловонній багнюці, яка вщерть затопила узбіччя вздовж дороги у районі очисних водоканалу».
Розмова чоловіків, випадковим свідком якої став журналіст видання kowel.com.ua, долучившись до дискусії, отримала несподіване продовження. Мешканець мікрорайону Ковель-ІІ Сергій (саме так звати оповідача) запропонував виїхати на місце, аби показати «результат нехлюйства» в ставленні до навколишньої природи.
Чим далі від центру рухався автомобіль вулицями «другого» Ковеля, тим «густішим» ставав сморід викидів з ветсанзаводу – багаторічної проблеми місцевих жителів. Сергій, рвучко вихляючи розбитим полотном дороги, розповідав, як його численні сусіди вже втомилися оббивати владні пороги, аби вберегтися від їдких викидів небезпечного підприємства-сусіда. Обіцянки-цяцянки, а підприємство й надалі отруює життя людям.
Отак, слово за словом, і добралися міської околиці. У районі очисних споруд «Ковельводоканалу» гусеничний екскаватор-драглайн хвацько вичерпує із карт мулових майданчиків-відстійників напіврідкі відходи. Д-у-уже зловонні! Споруда дорожнього водовідводу – ліва бокова канава смуги відведення автомобільної дороги, яка веде до ветсанзаводу і призначена для відводу поверхневих та ґрунтових вод, від земляного полотна та проїзної частини врівень з нею вкрита на добру тисячу «квадратів» суцільною чорною масою.
«Дивіться, як «по-господарськи» отой непотріб викидають поза межі території очисних споруд комунального підприємства! Переконаний, що для подібної загрозливої діяльності мають бути якісь спеціальні полігони, на яких можна було б безпечно зберігати та розпоряджатися цими рештками людської життєдіяльності», – показує співрозмовник Сергій.
Екологи підтверджують його правоту, вказуючи, що ці чорні мулисті відстійні маси мають негативне епідеміологічне значення. І поки вони зберігаються безпосередньо в пристроях мулових майданчиків з непроникним дном, то небезпека мінімальна. А коли мул, як в даному випадку, «перекочовує» на відкриті території, то волога інфільтрується в незахищені ґрунти, а звідти – у ґрунтові води.
Це – небезпечно, бо значна частина міських стічних вод представлена господарсько-фекальними стічними водами, які характеризуються високою бактеріальною забрудненістю. Велика частина бактерій, яєць гельмінтів переходить в осад і визначає його небезпеку в санітарно-епідеміологічному відношенні. В осадах комунальних очисних споруд перебувають збудники хвороб людини і тварин (бактерії, віруси, яйця гельмінтів, бактерії групи кишкової палички та ін.), а ще ж має місце вміст миш’яку та важких металів (свинець, кадмій, нікель, хром, цинк, мідь тощо).
поза тонами вивернутої на узбіччя вулиці землі (для поглиблення кювету – аби більше відходів влізло?) прямісінько з багнюки рукотворного болота стирчать бетонні стовпчики – залишки розкраденої огорожі підприємства.
А екскаватор не простоює: натужно клекоче дизельним чадом, раз-по-раз вергаючи багатотонного ковша. І вже із-за захисного земляного валу, сплавлений десятиліттям в суцільну масу залишковий мул масними «язиками»-потоками витікає прямісінько на проїжджу частину ґрунтової дороги, яка веде до православного чоловічого скиту на острівцю біля села Вербка. Якийсь чоловік поважного віку, звернувши з асфальту на оцю доріжчину, сходу зупинився від побаченого і, не ризикнувши потрапити під важкі бризки та патьоки, повернув назад.
Коли фоторепортаж уже був готовий до опублікування, на офіційному сайті УВКГ «Ковельводоканал» з’явилось повідомлення про те, що «розпочаті роботи по очистці біоставків від мулових відкладень, а також проводиться очистка мулових карт. Всі вищезгадані роботи проводяться згідно графіка організаційно-технічних заходів по підготовці управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» до роботи в осіньо-зимовий період 2015-2016 рр., що покращить роботу очисних споруд».
Крім того, керівництво підприємства звертає увагу аграріїв та сільськогосподарських виробників, що «залишки органічних відходів можна використовувати як добриво під технічні сільськогосподарські культури». Бажаючим «добрива надаються безкоштовно», щоправда вивозити – за свій рахунок.
Що ж, варто віддати належне «службі оповіщення» управління водоканалізаційного господарства! Поява поблизу місця робіт журналіста з фотоапаратом викликала блискавичну реакцію його керівництва: оперативно зверстали власний матеріал (правда з помилками), розмістили фото і навіть хутенько згорнули з узбіччя дороги купи землі. Згорнули прямісінько в прилеглий мул! Значить, не все ще втрачено в плані свідомості! А що з цього приводу думають правоохоронні органи та екологи?
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!